Патріотизм - Це не любов до ідеї, а любов до вітчизни. В. Распутін Валентин Григорович Распутін - чудовий сучасний письменник. Його перу належать добре відомі читачам добутку: “Гроші для Марії” (1967 р.), “Останній строк” (1970 р.), “Живи й помни” (1975 р.), “Прощання із Запеклої” (1976 р.) і інші. У повісті “Прощання із Запеклої” письменник пише про “малу” батьківщині, без якої не може бути теперішньої людини. У книзі “Що в слові, що за словом?” Распутін так пояснює це поняття: “Мала” батьківщина дає нам набагато більше, ніж ми в стані усвідомити. Я вірю, що й у моїй письменницькій справі вона зіграла не останню роль…

” Повість “Прощання із Запеклої” - це лемент душі про загублені, розорені й затоплені села, людей, виселяються насильно з насиджених місць, і про велике значення традицій у житті людини. Носителькою багатовікових традицій бачить Распутін свою героїню Дар’ю. Вона ніяк не може та й не хоче покинути обжите місце, переселитися