Повість минулих літ - один з перших і найдавніший з літописних зводів, що дійшли до нас російських. Назва його дана по перших словах Лаврентьевського спиську літопису: «Рє повести времяньних років, откуду їсти пішла Російська зем(л)я, хто в Києві нача первее княжити й откуду Російська земля стала їсти». Повість минулих літ (ськорочено - ПВЛ) створена на самому початку XII в., як думають більшість дослідників, ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. Нестір використовував попередній літописний звід, ськладений на початку 1090-х рр. у тім же монастирі (цей звід іменують Початковим), але істотно переробив його й доповнив описом подій останніх двох десятиліть. Тому що ПВЛ збереглася не в окремих списьках, а як початкова частина інших літописних зводів, спірним залишається питання, до якого року доведено було оповідання самим Нестором: називають 1110, 1113 або 1115 р. Переробляючи Початковий звід, Нестір поглибив історіографічну основу російського літописання: історія слов’ян і Русі була рас

Смотрена їм на тлі всесвітньої історії.

…….ПВЛ містить виклад найдавнішої історії слов’ян, а потім і Русі від перших київських князів і до початку XII в. Однак, ПВЛ не тільки історична хроніка, але одночасно й видатний пам’ятник літератури. Завдяки державному погляду, широті кругозору й літературному таланту Нестора ПВЛ, за словами Д. С. Лихачова, з’явилася «не просто зборами фактів російської історії й не просто історико-публіцистичним твором, пов’язаним з насущними, але минущими завданнями російської дійсності, а цільної, літературно викладеною історією Русі».

(Із вступної статті О. В. Творогова до видання «Повести тимчасового років»)

«Повість минулих літ»

Л и х а ч е в Д. С. Російські літописи і їхнє культурно-історичне значення. М.-Л., 1947.- С. 169.

«Повість минулих літ»

Повість минулих літ / Переклад Д. С. Лихачова. - Петрозаводськ, 1991.