Порівняльна характеристика описів будинку Л. Н. Толстим і Ф. М. Достоєвським (романи «Ганна Каренина» і «Злочин і покарання») | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Порівняльна характеристика описів будинку Л. Н. Толстим і Ф. М. Достоєвським (романи «Ганна Каренина» і «Злочин і покарання»)

У Толстого, як правило, герої живуть у більших і світлих будинках: «Вронский стояв у просторій і чистої чухонской хаті», «Будинок був великий, стародавній…», «Вронский залишив свою більшу квартиру приятелеві…» Але навіть тоді, коли Толстой описує маленькі приміщення, вони не виглядають убогими й не викликають гнітючого відчуття, а, навпроти, створюють враження затишку. «Коли він увійшов у маленьку вітальню, де завжди пив чай, і сів у своєму кріслі із книгою… він відчув, що, як не дивно це було, він не розстався зі своїми мріями» або: «Коли Ганна ввійшла в кімнату, Долли сиділа в маленькій вітальні».

У Достоєвського обсяг приміщень гармонійно пов’язаний із загальним поданням про вбогість героїв. Його герої в основному живуть у маленьких приміщеннях. Кімната Раскольникова: «Це була малюсінька клетушка, кроків у шість довжин, що мала самий жалюгідний вигляд зі своїми жовтенькими, курними й усюди відсталими від стіни шпалерами, і до того низька, що мало-мало високій людині ставало в ній моторошно, і все здавалося, що от-от стукнешся головою об стелю».

Квартира Мармеладо-Ва: «Маленькі закоптілі двері наприкінці сходів, на самому верху, була відчинена. Недогарок висвітлював найбіднішу кімнату кроків у десять довжин; всю її було видно із сіней». Наведені приклади дозволяють нам звернути увагу на наступні деталі в описі приміщення

Насамперед це міра довжини, прийнята Достоєвським. Автор вимірює житла своїх героїв не в метрах, не в аршинах, а в кроках. Тим самим він підкреслює, як мені здається, малюсіньку величину приміщень. Враження про дуже маленький розмір житла ще більше підсилюється, коли він говорить про те, що «його кімната була такого розміру, що можна було зняти гак, не встаючи з постелі» (кімната Раскольникова).

Тобто в опис розміру включається ще одна міра довжини - відстань витягнутої руки. Убогість і вбогість жител автор підкреслює образними порівняннями: «комірка його… походила більше на шафу, чим на квартиру» (кімната Раскольникова), «кімната походила начебто на сарай» (кімната Соні). Цієї ж мети служать і емоційно пофарбовані слова для позначення цих жител: «клетушка», «комірка», «клітка» і т.д. Більші приміщення в романі зустрічаються набагато рідше, але й вони не створюють враження широти й простору. В описі кімнати Соні великий розмір як би поглинається низькою стелею й неправильною формою приміщення. «Це була більша кімната, але надзвичайно низька…

походила начебто на сарай, мала вигляд досить неправильного чотирикутника, і це надавало їй щось виродливе» (кімната Соні). Не можна сказати, що в Достоєвського зовсім не зустрічається поняття «великий будинок», але в Толстого це ознака статку, багатства, а в Достоєвського навіть цей «великий будинок» розбитий на маленькі «клетушки». «Отут є великий будинок, весь під распивочными й іншими съестно-выпивательными закладами». Іноді Достоєвський підкреслює невизначеність, тим самим бажаючи привернути увагу до інших ознак приміщення, наприклад казенности, як у випадку опису кабінету Порфирія: «Кабінет його була кімната ні більша, ні маленька; стояли в ній: великий письмовий стіл перед диваном, що обли клейонкою, бюро, шафа в куті й кілька стільців - всі казенних меблів, з жовтого відполірованого дерева».

Цікавою особливістю в описі приміщень у Достоєвського є те, що автор прагне створити в читача враження вбогості й убогості, опираючись на всі органи почуттів. Ми вже бачили, що кімнати виміряються кроками, розміром у витягнуту руку й т.д. Крім того, в описі приміщення присутні звуки й заходи. Нерідко автор створює в читача відчуття недостачі повітря, духоти. «Нарешті, йому стало задушливо й тісно в цій жовтій комірці». Неприємні заходи збільшують відчуття духоти: «Сходи були вузенька, крута й вся впомоях.

Всі кухні всіх квартир у всіх чотирьох поверхах відчинялися на ці сходи й стояли так майже цілий день. Тому була страшна духота». У Достоєвського сходів, як і інші приміщення, - темні, вузькі й задушливі. Ми бачимо сходи очами героя й розділяємо його почуття, звичайно це почуття туги, тривоги й навіть страху, тобто самій дії передує психологічна оцінка дії й місця, де ця дія повинне відбутися

«Сходи були темна й вузька, чорна». «Вони ввійшли знадвору й пройшли на четвертий поверх. Сходи чим далі, тим ставала темніше».

У Толстого сходів світлі й широкі. Але тільки цим розходження не обмежуються. У Толстого сходи відповідають своєму призначенню й описується відповідно йому. Ми бачимо, що персонажі піднімаються, спускаються, збігають долілиць по сходам і т.д. Описів сходів як таких у Толстого ми не знаходимо. «Бал тільки що почався, коли Кити з матір’ю входила на більшими, заставленими квітами й лакеями в пудрі й червоних каптанах, залиту світлом сходи».

Розглянуті нами особливості опису місць дії Достоєвським і Толстим дозволяють зробити ряд загальних висновків. Насамперед, це статичність в описі в Достоєвського й динамічність у Толстого. Друга риса - об’ємність зображення місць дії в Достоєвського: обстановка як би сприймається всіма органами почуттів. Наступний висновок я хотіла б зробити про деякий символічний зв’язок місць дії й соціального стану героїв. Темрява, духота, замкнуті малообъемные простору в Достоєвського символізують убогість і бідність героїв (темрява - біднота).

У Толстого світло, і блиск, і простір символізують вище суспільство, багатство, добробут (світло - «вище світло»). І останній висновок. І в Достоєвського, і в Толстого опис обстановки органічно пов’язане з людиною. Однак якщо в Толстого обстановка безпосередньо пов’язана з діями людини, то в Достоєвського обстановка з’являється такий, який вона сприймається почуттями й розумом героїв добутку

Опис обстановки в Достоєвського займає більше важливе місце, як мені здається, чим у Толстого. Це враження створюється в результаті того, що в Толстого вона проходить тільки як тло, а в Достоєвського становить окремий об’єкт спостереження. Звичайно, ці висновки зроблені на невеликому матеріалі й вимагають ще перевірки й уточнення. Однак вони дають нам деякі подання Про стиль цих авторів і показують шляхи, по кото Рим можна вивчати особливість описів у Досто Евского й Толстого

Pages: 1 2

Збережи - » Порівняльна характеристика описів будинку Л. Н. Толстим і Ф. М. Достоєвським (романи «Ганна Каренина» і «Злочин і покарання») . З'явився готовий твір.

Порівняльна характеристика описів будинку Л. Н. Толстим і Ф. М. Достоєвським (романи «Ганна Каренина» і «Злочин і покарання»)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.