Для рішення багатьох пізнавальних і практичних завдань всього зростаючого значення набувають комплексні прогнози, що включають і властиво географічний прогноз. Його значення особливо велике для обґрунтування й апробації різних концепцій економічного й соціального розвитку, при складанні планових і технічних проектів

Географи визначають прогноз переважно як науково обґрунтоване передбачення тенденцій у зміні природного середовища й производственно територіальних систем. ( Сачава , 1978)

В аспекті еволюції геосистем - це особливе завдання, рішення якого ставиться до області полеогеографии , а в частині поточної динаміки, тобто зміни однієї змінної структури інший, - це актуальний предмет вчення про геосистеми . Такого роду динаміка, хоча й проявляється при спонтанному розвитку природи, але найчастіше являє собою наслідок впливу людини на навколишнє середовище. Вона сприяє всім його заходам, зокрема, по освоєнню місцевості й розробки природних ресурсів. Тому прогноз напрямків поточної динаміки є необхідною умовою всякого раціонального природокористування

Географічний прогноз стосується тільки природного середовища людини. Соціально - економічний прогноз будується на інших підставах, хоча також з урахуванням динаміки природного середовища. З іншого боку, економічні й соціальні мотиви враховуються й при географічному прогнозуванні, але тільки зі струми зору впливу їх на природу. Цього цілком достатньо, тому що крім розробки властиво географічного прогнозу географ бере участь у складанні соціально - економічного прогнозу, що зокрема стосується перспектив розвитку територіально - виробничих систем

Деякі поняття прогностики:

У роботі використовується термінологія загальної прогностики, розроблена Комітетом науково-технічної термінології АН СРСР ( Звонкова , 187).

Мета й об’єкт прогнозування. Процес прогнозування починається з визначення його мети й об’єкта, тому що саме вони визначають тип прогнозу, зміст і набір методів прогнозування, його тимчасові й просторові параметри. Мети й об’єкти прогнозування можуть бути дуже різними. У цей час головної, найбільш актуальною й дуже відповідальною метою географічного прогнозування є передбачення того стану природного середовища, у якій буде жити людина. При цьому мета полягає не тільки в прогнозуванні стану повітря, води й ґрунти, але в цілому географічного середовища, її природи й господарства

Складність об’єкта прогнозування, обумовлена розмаїтістю його елементів, числом значущих змінних і характером зв’язків між ними. По цих ознаках можна виділити об’єкти: сверхпростие , у яких змінні істотно не зв’язані один з одним; прості - парні взаємозв’язки між змінними; складні - взаємозв’язку між трьома змінними й більше; надскладні, при вивченні яких ураховуються взаємозв’язки між всіма змінними. У географічному прогнозуванні дослідник найчастіше має справу з понад складними об’єктами

Ступінь детермінованості : детерміновані об’єкти, у яких випадкова складова несуттєва й нею можна зневажити ; стохастические об’єкти, при описі яких необхідний облік їхньої випадкової складової; змішані об’єкти з детермінованими й стохастическими характеристиками. Для географічного прогнозування насамперед властиві стохастические й змішані характеристики об’єктів

Характер розвитку в часі: дискретні об’єкти, регулярна складова (тренд) яким змінюється стрибками у фіксовані моменти часу, тренд - аналітичне або географічне подання про зміну змінної в часі. Аперіодичні об’єкти, регулярна складова яких описується аперіодичною безперервною функцією часів; циклічні об’єкти, що мають регулярну складову у вигляді періодичної функції часу. У географічному прогнозування використовуються всі види розвитку об’єкта в часі

Ступінь інформаційної забезпеченості, обумовлена повнотою наявною якісною або кількісною ретроспективою інформації про об’єкти прогнозу. У географічному прогнозуванні дослідник має справу з об’єктами, забезпеченими переважно якісною інформацією про їхній минулий розвиток. Це особливо ставиться до природної складової прогнозу

Основні операційні одиниці прогнозування. Всі об’єкти прогнозування змінюються в часі й просторі. Тому час і простір - головні операційні одиниці прогнозування. Яка з операційних одиниць важливіше? Деякі географи вважають головними принципами прогнозування історико^-генетичний ( Саушкин , 1976) і структурно^-динамічний ( Сачава , 1974). Тим самим вони віддають перевагу тимчасовим аспектам прогнозування. Дійсно, проблема часу в загальної прогностики є центральною проблемою, однак у географічному прогнозуванні, що має справу з регіонами, просторами різних рангів, необхідне сполучення просторових і тимчасових аспектів

Головна проблема географічного прогнозування. Географічне прогнозування - це, як правило, рішення комплексу проблем, що становлять частина предпланових розробок майбутнього плану. Але з багатьох проблем насамперед треба вибрати головну й загальну для географів проблему. Вибір такої проблеми повинен ґрунтуватися на наступних критеріях (Дзвінків, 1987):

Відповідність проблеми сучасним суспільним і науково - технічним потребам

Актуальності значення проблеми на великий період часу ( 25-30 років і більше).

Наявність наукових передумов, що зокрема відповідають методів рішення проблеми

З перерахованих загальних критеріїв треба, що головне завдання полягає в географічному обґрунтуванні довгострокового розвитку народного господарства в його регіональному аспекті, а головна загальна для географів наукова проблема - передбачення змін природного середовища в природній і техногенній умовах

Pages: 1 2