У випадку відмови від порушення кримінальної справи або припиненні кримінальної справи, але при наявності в діях винного складу адміністративного правопорушення. Цей строк починає обчислюватися від дня наступного від дня прийняття постанови судом і рівняється 1-му місяцю

Строк давнини діє тільки для залучення до відповідальності індивідуальних суб’єктів. Крім того, він є загальним правилом, що застосовується, якщо спеціальною нормою не передбачене інше. Відзначимо, що в адміністративному законодавстві немає загальних норм про строки давнини по правопорушеннях, чиненим колективними суб’єктами

Строк адміністративного арешту обчислюється цілодобово, виправних робіт - днями або місяцями. У ст.39 визначений строк, після закінчення якого особа вважається не подвергались адміністративному стягненню. Особа вважається не повергались адміністративному стягненню, якщо протягом року від дня закінчення виконання стягнення воно не зробило нових правопорушень

2. Законність

Ніхто не може бути накладуть адміністративне стягнення на у зв’язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі й у порядку передбаченому законом. Застосування уповноваженими на те органами й посадовими особами мер адміністративного впливу виробляється в межах їхньої компетенції в точній відповідності із законодавством. Облік особистості й обставин справи також як і в карному, існує в адміністративному праві. Стягнення може бути накладено тільки тоді, коли в діянні особи є склад адміністративного правопорушення. Органи й посадові особи вправі розглядати лише ті справи, які їм подведомственни, і вони повинні накладати стягнення в межах тої статті, по якій квалифицировани дії особи

3. Додавання стягнень правопорушень, що накладаються за сукупність

Накладення стягнення за множинність правопорушень, ознаки: а) наявність декількох складів; б) всі протиправні діяння відбуваються однією особою, що одночасно або різночасна допускає правопорушення; в) кожне правопорушення зберігає свою значимість для адміністративного права

В адміністративному праві існують дві форми множинності: 1) сукупність - здійснення декількох правопорушень до залучення до відповідальності, якщо справи розглядаються тим самим посадовою особою, стягнення накладає в межах санкції, установленої за більше серйозне порушення. У цьому випадку до основного стягнення може бути призначене додатковими, передбаченими статтями про відповідальність за кожне з доконаних правопорушень. 2) Рецидив - здійснення нового правопорушення, після залучення особи до відповідальності за попереднє, особа залучається до відповідальності тільки за те, за що його карали, але якщо те й інше правопорушення тотожно, те це спеціальний рецидив

4. Доцільність

Головний прояв індивідуалізація кари й економія репресій. Законодавець зобов’язує правоприменителя, при виборі міри стягнення, ураховувати характер правопорушення. Повинен ураховуватися об’єкт зазіхання, його наслідку, поширеність даного виду правопорушення й стан боротьби з ним. При оцінці особистості оцінюється її попереднє поводження в роботі й побуті. Майнове положення винного повинне бути враховане з тим, що б при застосуванні стягнень, що тягнуть несприятливі для порушника наслідку, не були защемлені інтереси малозабезпеченої сім’ї правопорушника. Звільнення від адміністративної відповідальності застосовується в наступних випадках: а) при здійсненні малозначного правопорушення; б) при передачі матеріалів на розгляд громадськості, якщо з урахуванням обставин справи й особистості правопорушника до нього доцільно застосовувати заходу суспільного впливу; г) передача матеріалів про адміністративне правопорушення військовослужбовців, працівників внутрішніх справ і інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних уставів і командирів, для залучення до дисциплінарної відповідальності; д) матеріали про адміністративні правопорушення неповнолітніх направляються у комісію зі справ неповнолітніх (якщо воно зроблено особою до 16-ти років), відповідальність несуть батьки. Згідно ст.34 Коап обставинами, що зм’якшують відповідальність за адміністративні правопорушення зізнаються: а) запобігання винним шкідливих наслідків правопорушень, добровільне відшкодування збитку або усунення заподіяної шкоди; б) щире розкаяння винного; в) здійснення правопорушення під впливом сильного щиросердечного хвилювання або при стіканні важких особистих або сімейних обставин. Здійснення правопорушення вагітною жінкою або жінкою имеющей дитини у віці до 1 року. У ст.35 Коап законодавець указує на обставини, що обтяжують відповідальність: а) здійснення правопорушення в стані сп’яніння; б) продовження протиправного поводження, незважаючи на вимоги уповноважених на те осіб, припинити його; в) залучення неповнолітнього в правопорушення; г) повторне протягом року здійснення однорідного правопорушення, за яке особа вже піддавалася адміністративному стягненню; здійснення правопорушень особою раніше зробила злочин; д) здійснення правопорушення в умовах стихійного лиха або при інших надзвичайних обставинах; Відзначимо, що залежно від характеру правопорушення, орган або посадова особа, що розглядає справа, може не визнавати дані обставини обтяжуючими; е) здійснення правопорушення групою осіб

Список літератури

1. Саввин Н.Я. “Адміністративний штраф”.

2. Маслеников “Застосування адміністративного стягнення”.

3. Павлова Е.С. “Застосування суддею мер адміністративного стягнення”.

4. Постанова Конституційного Суду від 11 березня 1998г у справі про перевірку конституционности ст.266 митного кодексу РФ, ч.2 ст85, ст.222 Коап; від 12 травня 1998 у справі про перевірку конституционности окремих положень абзацу 6 ст. 6, і аб. 2 ч.1 ст.7 закону РФ від 18 червня 1993 “Про застосування ККМ при здійсненні грошових розрахунків населення у зв’язку із запитом Дмитриевского районного суду…”.

5. Веремеенко И.И. “Адміністративно-правові санкції” 1975.

6. Визначення Конституційного Суду РФ від 1 липня 1998 по скарзі громадянина Терзияна на порушення 159, 199 Коап.

7. Жданов Н.М. “Адміністративне стягнення”, 1994.

Pages: 1 2