Поема Овідія Назона «Метаморфози» | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Поема Овідія Назона «Метаморфози»

А ще в Пигмалиона чи був те правнук, чи те правнучка, по чи імені те Кенида, чи те Кеней. Народилася вона дівчиною, у неї закохався морський Посейдон, опанував нею й сказав: «Проси в мене чого бажаної Вона відповіла: «Щоб ніхто мене більше не міг збезчестити, як ти, - хочу бути чоловіком!» Початку ці слова жіночим голосом, скінчила чоловічим. А на додачу, радуючись такому бажанню Кениди, бог дав її чоловічому тілу невразливість від ран. У цей час справляв багатолюдне весілля цар племені лапифов, друг Тесея. Гостями на весіллі були кентаври, полулюди-полулошади із сусідніх гір, дикі й буйні. Незвичні до вина, вони сп’яніли й накинулися на жінок, лапифи стали захищати дружин, почалася знаменита битва лапифов з кентаврами, що любили зображувати грецькі скульптори. Спершу у весільному палаці, потім під відкритим небом, спершу метали друг у друга литими чашами й вівтарними головнями, потім вирваними соснами й брилами скель. Отут^-те й показав себе Кеней - ніщо його не брало, камені відскакували від нього, як град від даху, списа й мечі ламалися, як об граніт. Тоді кентаври стали закидати його стовбурами дерев: «Нехай рани заміняться вантажем!» - ціла гора стовбурів виросла над його тілом і спершу коливалася, як у землетрусі, а потім затихла. І коли битва скінчилася й стовбури розібрали, то під ними лежала мертва дівчина Кенида,

Поема наближається до кінця: про битву лалифов з кентаврами розповідає вже старий Нестір у грецькому таборі під Троєю. Навіть Троянська війна не обходиться без перетворень. Упав Ахілл, і тіло його винесли з битви двоє: потужний Аякс ніс його на плечах, спритний Одиссей відбивав що насідають троянцев. Від Ахілла залишився знаменитий доспех, кований Гефестом: кому він дістанеться? Аякса говорить: «Я перший пішов на війну; я найсильніший після Ахілла; я кращий у відкритому бої, а Одиссей - лише в таємних хитростях; доспех - мені!» Одиссей говорить: «Зате лише я зібрав греків на війну; лише я залучив самого Ахілла; лише я удержав військо від повернення на десятий рік; розум важней, чим сила; доспех - мені!» Греки присуджують доспех Одиссею, ображений Аякса кидається на меч, і із крові його виростає квітка гіацинт, на якому цятки складаються в букви «AI» - скорботний лемент і початок Аяксова імені

Троя впала, Еней пливе із троянськими святинями на захід, на кожній своїй стоянці він чує оповідання про перетворення, пам’ятні в цих далеких краях. Він веде війну за Лаций, нащадки його правлять в Альбе, і виявляється, що околишня Італія не менш багата сказаннями про перетворення, чим Греція. Ромул засновує Рим і підноситься в небеса - сам перетворюється в бога; сім сторіч через Юлій Цезар урятує Рим у громадянських війнах і теж піднесеться кометою - сам перетвориться в бога. А покамест спадкоємець Ромула, Нума Помпилий, самий мудрий із древніх римських царів, слухає мовлення Пифагора, самого мудрого із грецьких філософів, і Пифагор пояснює йому й читачам, що ж таке перетворення, про які спліталися оповідання в настільки довгій поемі

Ніщо не вічне, - говорить Пифагор, - крім однієї лише душі. Вона живе, незмінна, міняючи тілесні оболонки, радуючись новим, забуваючи про колишні. Душу Пифагора жила колись у троянському герої Евфорбе; він, Пифагор, це пам’ятає, а люди звичайно не пам’ятають. З людських тіл душу може перейти й у тіла тварин, і птахів, і знову людей; тому мудрий не стане харчуватися мясною їжею. «Немов податливий віск, що в нові ліпиться форми, / Не перебуває одним, не має єдиного виду, / Але залишається собою, - так точно душу, залишаючись / Тою же, - так говорю! - переходить у різні плоті».

А всяка плоть, усяке тіло, усяка речовина мінливо. Все тече: переміняються мгновенья, годинники, дні, пори року, віки людини. Земля истончается у воду, вода в повітря, повітря у вогонь, і знову вогонь ущільнюється в грозові хмари, хмари проливаються дощем, від дощу повнішає земля. Гори були морем, і в них знаходять морські раковини, а море заливає колись сухі рівнини; зсихають ріки й пробиваються нові, острови відколюються від материка й зростаються з материком. Троя була могутня, а нині в поросі, Рим зараз малий і слабкий, а буде всесильний: «У світі ніщо не коштує, але все обновляється вічно».

От про ці вічні зміни всього, що ми бачимо у світі, і нагадують нам стародавні оповідання про перетворення - метаморфозах

М. Л. Гаспаров

Pages: 1 2

Збережи - » Поема Овідія Назона «Метаморфози» . З'явився готовий твір.

Поема Овідія Назона «Метаморфози»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.