ПОДАННЯ ПРО ТЕПЕРІШНЄ ЖИТТЯ В РОМАНІ Л. Н. Усі права захищені й охороняються законом &copy 2001-2005 олсоч. ру ТОЛСТОГО. Теперішнє життя в романі представлені в суперечці Пьера Безвухі-Ва й князя Андрія Болконского. Ці два парубки перед-ставляют собі життя по-різному.

Хтось уважає, що жити треба тільки для інших (як Пьер), а хтось, що для себе (як князь Андрій). Кожний по-своєму розуміє все щастя життя. Андрій Болконский уважає, що жити треба для себе, що каж-дый людина повинен жити по-своєму. Він уважав, що в житті є тільки два дійсних нещастя: каяття совісті й хвороба. І щастя є тільки тоді, коли відсутні ці нещастя (зло). Князь Андрій говорив, що він став покійний, коли став жити для одного себе

(Він жив для слави й похвали.)У Пьера ж навпаки, у нього поняття про теперішнє життя дру-гое. Він уважає, що жити потрібно для інших, що він зрозумів всі счас-тье життя, коли став жити для інших, хоча він жив для себе, але це ледве не погубило його життя (по його оповіданнях). Пьер уважає не-справедливістю те, що є зло для іншого людини

Цікаво, а що ж уважає несправедливістю князь Андрій? Але я не зовсім згодна ні з Пьером, ні із князем Андрієм. Я вважаю, що теперішнє життя буде тоді, коли людина буде жити й для себе, і для інших. Тому що не можна жити тільки для себе або тільки для інших. Навіть, якщо задуматися, жити тільки для себе…

А як же тоді рідні, знайомі, друзі й взагалі всі люди (якщо кожний буде жити для себе). А жити тільки для дру-гих, тоді як своє життя влаштовувати? Якщо увесь час жити для когось, улаштовувати його життя, я підкреслюю, його життя, а не свою, що ж буде?

У романі подання про теперішнє життя в кожної людини своє, але все-таки є люди, думки яких з-упадають