У романі Ф. М. Достоєвського, як і в произведениях. багатьох інших російських письменників, зустрічаються описи шов головного героя. Для Достоєвського сни мають велике значення ще й тому, що вони розкривають характер і душу людини. В “Злочині й покаранні” зустрічається чотири сни Родіона Раскольникова, але ми розглянемо й проаналізуємо перший сон, описаний Достоєвським на початку романі

Раскольникову сниться його дитинство, ще в рідному містечку. Він гуляє з батьком і проходить повз шинок, з якого вибігають п’яні мужики. Один з них, Миколка, запрошує інших прокотитися не його возу, у яку упряжена“маленька, худа саврасая селянська клячонка”. Мужики погоджуються й сідають. Миколка б’є кінь, примушуючи неї тягти віз, але вона через слабість не може навіть іти кроком.

Тоді хазяїн починає бити шкапу з остервенением і добиває її. Розкольників-Дитина в перший момент дивиться на все происходящее в жаху, потім кидається захищати коня, але занадто пізно. Атмосфера происходящего розпечена найсильнішими почуттями. З одного боку, це злісна, агресивна пристрасть розгнузданої юрби, з іншого боку - нестерпний розпач маленького Народи, що трясе його серце жалістю до “бідної конячки”. І в центрі всього - жах і сльози добивається клячи, що. Не випадково, створюючи цю страшну картину, Достоєвський використовує дуже багато знак оклику

Головна думка епізоду полягає в неприйнятті вбивства натурою людини, і зокрема натурою Раскольникова. Перед сном герой думає про корисність убивства баби-процентщицы, що віджила своє століття й “заїдає” чужий, але після Розкольників прокидається в холодному поті й у жаху від сцени, побаченої в сні. Цю зміну можна пояснити боротьбою душі й розуму, що постійно відбувається в головному герої. Сни не підкоряються розуму, у них розкривається натура людини, і ми бачимо, що вбивство огидно душі й серцю Раскольникова.

Але в реальності думки й турботи про матір і сестру, бажання довести свою теорію про “звичайні” і “незвичайних” людях на практиці спонукують думати про вбивство і його корисність, заглушати борошна натури. Достоєвський вкладає в перший сон головного героя свої думки про причини злочину й про протиприродність убивства. Рідне містечко - це символ і самий Петербург. Шинок, п’яні мужики, ядушлива атмосфера - все це невід’ємні складового Петербурга часів Достоєвського

Автор уважає, що Петербург є причиною й співучасником злочину Раскольникова. Місто своєю атмосферою, мнимими тупиками, жорстокістю й байдужністю діє на головного героя, утягуючи його у хворобливий стан порушення. Саме цей стан підштовхує Раскольникова до створення теорії, що опановує його розумом і велить їм самим. Сон безліччю ниток пов’язаний з тим, що відбудеться потім у реальності роману. Розкольників, содрогнувшийся перед тим, що він задумав, все-таки вб’є бабу й Чи ще-Завіту, така ж безпомічна й забиту, як шкапа: вона не насмілиться навіть підняти руку, щоб захистити особу від сокири вбивці

Потім умираюча Катерина Іванівна видихне разом із сухотною кров’ю: “Заїздили шкапу!” Але Розкольників у цій дивній реальності виступить уже як кат, як частина грубого, жорстокого миру, що привласнив собі право вбивати, однаково як: на парі чи, чи винаходячи теорії про сильних і слабких особистостей. Сон головного героя описаний автором з усіма подробицями й нагадує сцену з вірша Н. А. Некрасова “Про погоду”. Дія сну розвертається послідовно, у відмінність, наприклад, від сну Николеньки в романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”, що де відбуваються події гарячково поміняють один одного. Але перший сон Раскольникова не є єдиним: за ним підуть ще три сновидіння, і кожне із чотирьох має своє значення

Перший сон головного героя зіграв важливу роль надалі добутку, тому що, розвиваючи тему “покарання” Раскольникова, Достоєвський покаже, що саме в душі зберігаються всі головні істини про відношення людей друг до друга: “Не суди”, “Не убий”, “Возлюби ближнього, як самого себе”. І покараний Розкольників буде в першу чергу тим, твір з аллсоч. ру © 2005 що його серце не прийме злочину. Прислухайся Розкольників не до заклику розуму, а до заклику серця, що прозвучали в першому сні, - страшний злочин не свершилось би.