Блакитний океан над головою. Золоте море хлібів перед очима. Спекотне сонце і сухий легкокрилий вітерець, що приємно освіжає. Прохолодно-сині озера попереду: вони «всихають», щезають, коли підходиш ближче…

Степове безмежжя хвилює, бентежить, забиває дух.

Тут дихається вільно й легко (а повітря напахчене тисячолітнім ароматом землі, хліба, сонця і квітів!).

Тут думається красиво. Тут бачиш далеко-далеко: за видолинками, за зеленими гребінчиками лісосмуг — тремтливе (від жаркого

Подиху степів!) видноколо. За ним, оповита сизим манливим серпанком, друга смуга обрію. А там, далі, ледь вгадуються треті горизонти… Степ велетенськими хвилями розбігається в усі боки.

Скіфські кургани, високі козачі могили — величні знаки вічного нашого буття на цій землі.

Густі сірі шлейфи куряви тягнуться за прудкими вантаж-ками — степова пилюга не ядуча, не гірка, а терпка, вона пахне пшеничним колоссям і теплою землею.

Мов хрущі, діловито й однотонно гудуть степові невгомони — трактори.

Сонце вгорі і мільйони сонць на землі: соняшникове поле. І жовтогарячі, у грайливій веселій короні золотавих пелюсток, соняшникові голови, мов радари, звернуті до світла, повертаються за ним.

Соняшник — емблема України…

З-поміж густих малахітових джунглів конопель у видолинку майне блакитна блискавка — степова річечка. Очеретяна сага. Корови по коліна у воді…

А теплого переджнив’я степ бринить від ніжних дзвінких мелодій — в осяйній високості виспівує незримий (здається, то кришталево видзвонює саме небо!) і найневтомніший співець українського степу — жайворонок. Лише кілька місяців він сурмить у небі, але сріблясті скалочки його мелодій надовго западають у душу хліборобові. І навіть узимку, коли віхола стугонить над степом, здіймаючи у білу безвість курай та соняшникове паліччя, довгими ночами степовикові вчуваються весняні співи — переливи маленької чубатенької пташки, яка першою будить степ напровесні… (С. Плачинда; 261 сл.).

Завдання до тексту

1. Визначити стиль і тип мовлення.

2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Блакитний океан над головою.

2. Степове безмежжя хвилює.

3. Тут думається красиво.

4. Скіфські кургани.

5. Гудуть степові невгомони — трактори.

6. Соняшникове поле.

7. Соняшник — емблема України…

8. Степова річечка.

9. Невтомний співець українського степу — жайворонок.

3. Лексична робота.

Курай — трав’яниста степова рослина групи перекотиполе.

4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.

Безмежжя, легкокрилий, прохолодно-сині, ближче, тисячо

літній, лісосмуга, далеко-далеко, жовтогарячі, напровесні.

5. Продовжити речення.

1. Скіфські кургани, високі козачі могили — …

2. Мов хрущі, діловито й однотонно гудуть степові…

3. Найневтомніпіий співець українського степу — …

4. Соняшник — емблема…

5. Сонце вгорі і мільйони сонць на землі…

6. За складеним планом Переказ - ати текст.

Збережи - » Переказ - ВЕЛИЧНІ ЗНАКИ ВІЧНОГО БУТТЯ . З'явився готовий твір.