Під час їхньої подорожі по дахах вони помітили страшну пожежу, що бушувала в одному з палаців. Перед ним убивався й ридав хазяїн, знатний городянин, - не тому, що горіло його добро, а тому, що в будинку залишилася його єдина дочка. Клеофас єдиний раз за ніч віддав бісові наказ, на який мав право як рятівник: він зажадав урятувати дівчину. Подумавши мить, Асмодей прийняв вигляд Клеофаса, ринувся у вогонь і під піднесені лементи юрби виніс байдужу дівчину. Незабаром вона відкрила очі й була укладена в обійми щасливого батька. Її рятівник же непомітно зник

Серед історій, нанизаних на єдину нитку оповідання, відзначимо ще лише дві. От перша. Син сільського шевця став фінансистом і дуже розбагатів. Через двадцять років він повернувся до батьків, дав батькові грошей і зажадав, щоб той кинув роботу. Пройшло ще три місяці. Син був здивований, коли один раз у себе в місті побачив батька, що заблагав: «Я вмираю від неробства! Дозволь мені знову жити своєю працею»… Другий випадок такої. Одна нечесна людина в лісі бачила, як чоловік закопував під деревом скарб. Коли хазяїн скарбу пішов, шахрай викопав гроші й привласнив їх собі. Життя його пішла досить успішно. Але якось він довідався, що хазяїн скарбу терпить нестатки й нестаток. І от перший відчув необоримую потребу допомагати йому. А під кінець і прийшов з покаянням, зізнавшись, що жив за його рахунок багато років…

Так, людина грішна, слабшав, жалюгідний, він раб своїх страстей і звичок. Але в той же час він наділений волею творити свою долю, невідомої представникові нечистої сили. І ця воля виявляє себе навіть у примхливій, непередбаченій формі самого роману «Кульгавий біс». А сам біс недовго насолоджувався на волі - незабаром чарівник виявив його втечу й знову повернув назад. Напоследок Асмодей дав Клеофасу раду женитися на врятованій з вогню прекрасної Серафине.

Пробудившись через добу, студент поспішив до будинку знатного городянина й дійсно побачив на його місці попелище. Він довідався також, що хазяїн усюди шукає рятівника дочки й хоче на подяку благословити його шлюб із Серафиной. Клеофас прийшов у цю сім’ю й був із захватом зустрінутий. Він з першого погляду закохався в Серафину, а вона в нього. Але після цього він прийшов до її батька й, потупившись, пояснив, що Серафину врятував не він, а чорт. Старий, однак, сказав: «Ваше визнання зміцнює мене в намірі віддати вам мою дочку: ви її щирий рятівник. Якби ви не просили Кульгавого біса позбавити її від загрозливої їй смерті, він не став проти би її загибелі».

Ці слова розсіяли всі сумніви. І через кілька днів весілля було відсвятковано з усією належному випадку пишністю

В. Л. Сагалова

Pages: 1 2