“Пейзажна лірика у творчості А. С. Пушкіна й М. Ю. Лермонтова”. А. С. Пушкін і М. Ю. Лермонтов видатні поети першої половини 19 століття. Основним видом творчості в обох поетів є лірика. У своїх віршах кожний з них описував багато тим, наприклад, тема волелюбності, тема Батьківщини, природи, любові й дружби, поета й поезії

Всі вірші Пушкіна наповнені оптимізмом, вірою в існування прекрасного на землі, яскравими фарбами в зображенні природи, а в Михайла Юрійовича скрізь простежується тема самітності. Лермонтовский герой самотній, він намагається щось знайти в чужому краї. Що шукає він у краї далекому, Що кинув він у краї рідному. У віршах Пушкіна “Осінь” ми бачимо різноманітні картини: зимові свята, полювання поміщиків, від якого страждають землі селян, катання на ковзанах і багато чого інше

Тут він міркує й про положення поета в роки кріпосництва в Росії. Олександр Сергійович із всіх інших пір року віддавав перевагу осені: “з річних часів, я радий лише їй однієї”. Мальовничими, барвистими квітами він описує осінній пейзаж: “прекрасне природи увяданье”, “у багрець і золото одягнені ліси”. Читаючи його вірша про природу, які наповнені чарівними звуками, ми копіювання заборонене © 2005 мимоволі бачимо, уявляємо собі чудові простори російської природи. Природа в поезії М. Ю. Лермонтова вільна, романтична стихія

У своїх віршах він як би перегукується з різними природними явищами. Для нього вітер у небесах, щось могутнє й сильне. Шуми, шуми ж, вітер у ночі, Грай вільно в небесах И освіжи мені груди й очі. Лермонтовскому ліричному героєві доводиться вступати в єдиноборство із природою, і це боротьба рівних сил. У його ранній ліриці переважають екзотичні картини Кавказу, його улюбленого краю. Він створює у вірші “Ранок на Кавказі” романтичний пейзаж, описуючи зірки, місяць, туман, хмари, хмари

Світає в’ється дикої пеленою Навколо лісистих гір туман нічної… Для Пушкіна природа це рідний будинок, у якому він ховається від обридлих йому проблем, де він відпочиває від суєти життя. У вірші “Село” він говорить: “Я тут від суєтних оковів звільнений, учуся в істині блаженство знаходити”. У Лермонтова ж природа з’являється в обличии могутньої, сильної істоти, але у вірші “Ранок на Кавказі” з’являється й сентиментальний опис пейзажу. От на скелі новонароджений промінь Зародився раптом, прорізавшись меж хмар, И рожевий по річці й наметам Розлився блиск, і світить там і там. Поезія цих двох великих поетів дуже різна, хоча Михайло Юрійович і є продовжувачем пушкінських створінь, але він затворів в епоху формування періоду жорстокого режиму миколаївської реакції; а Пушкін у часи революційного підйому й віри в прекрасні ідеали волі й рівності всіх людей

Поезія Лермонтова глибоко трагична, вона повна розчарувань у житті. У творчості Олександра Сергійовича, ми знаходимо для себе багато тих речей, які близькі нам, його творчість учить нас життя, виховує в нас добрі почуття, говорить про любов. Пейзажна лірика у віршах цих поетів є основним напрямком їхніх добутків, вони відчували себе дітьми природи, що була натхненням на творчість