Сучасний етап розвитку освіти в Україні відображає зміни в соціально-економічному та політичному житті. Основні напрямки розвитку освіти, що визначені «Державною національною програмою «Освіта» Україна ХХІ століття» (1994 рік), Конституцією України, Законом України «Про освіту» (1996 рік), «Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті» (2002 рік), програмою виховання дітей дошкільного віку «Малятко» (1991 рік), «Програмою розвитку дітей дошкільного віку» (2004 рік), передбачають реформування всієї системи

Освіти. Завдання реформування освіти визначають: відхід від авторитарної педагогіки; створення умов для формування активної, відповідальної, творчо мислячої особистості, здатної до самоосвіти та саморозвитку; забезпечення умов для реалізації та самореалізації сутнісних сил дитини у різних видах її діяльності.

Сьогодні важливо в найкоротший час забезпечити пошук оптимальних варіантів з питань виховання основ моральної та правової культури, формування активної та позитивної внутрішньої позиції вихованців, вивчення сфери міжособистісних відносин, оволодіння вихованцями глибинними національними скарбами мудрості, досягненнями науки, інтеграції гуманітарного комплексу в усіх сферах життя дітей, гуманізації відношень для саморозвитку, розвитку логічного мислення, пам’яті у старших дошкільників.

Формування особистості дитини, навчання дітей творчо мислити, виховання активного ставлення до здобуття знань, розвиток їхніх інтелектуальних і творчих здібностей, логічного мислення, моральний розвиток, патріотизм, засвоєння етичних норм – завдання, важливість яких визначається вимогами часу.

Питання розвитку мислення завжди знаходилося у центрі уваги психологів (А. В. Брушлінського, П. П. Булонського, Л. С. Виготського, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, О. К. Дусавицького, Д. Б. Ельконіна, А. Н. Леонтьева, Я. А. Пономарьова, С. Л. Рубінштейна, А. А. Смірнова,) і педагогів (Л. В. Занкова, І. Я. Лернера, В. Ф. Паламарчука, М. Н. Скаткіна,

8.0. Сухомлинського).

Характеристика логічних понять подається в наукових працях

3.1. Калмикової, Н. І. Кондакова, Г. С. Костюкова, Ж. Піаже,

К. Д. Ушинського.

Проблемні формування прийомів розумової, в тому числі і логічної діяльності, присвячені праці С. М. Іванова, Є. М. Кабанової-Меллер, Н. О. Менчинської, В. І. Решетникова, І. Стеценка, А. В. Усової, Н. Ф. Тализіної.

Пошуку шляхів розвитку логічного мислення дітей, вивченню впливу особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності на формування логічних умінь присвячені кандидатські дисертації Л. І. Воробйової, В. Ф. Курбейло, Г. Ю. Лаврешиної, Н. Г. Мартинюк, Т. С. Михайлович, В. Н. Осинської, О.І. Федоренко.

Аналіз спеціальної літератури дозволив виявити, що поняття «логічне мислення» почало формуватися з давніх часів, воно заклало основу для побудови структури міркувань, понять, умовиводів, яка використовується на сучасному етапі розвитку науки і суспільства в цілому. Загальні положення теорії розвитку логічного мислення є своєрідним сплавом філософських, психологічних, педагогічних, логічних, соціологічних, історичних, кібернетичних аргументів, який практично неможливо розділити. Сучасні тенденції розвитку науки дають підстави розглядати мислення як вищу форму відображення дійсності в психіці, ідеальну діяльність, результатом якої є об’єктивна істина. Мислення виникає і розвивається разом із практичною діяльністю людини на основі її чуттєвого пізнання. Воно дає можливість не лише дізнатися про певні факти і явища, а й зрозуміти причини їхнього існування, передбачити майбутні події. Мислення тісно пов’язане з мовленням і має суспільно-історичний характер [4].

Логічне мислення передбачає наявність таких складників: уміння орієнтуватися на суттєві ознаки об’єктів і явищ, уміння підкорятися законам логіки, організовувати свої дії відповідно до цих законів, уміння робити логічні операції, свідомо їх аргументувати, уміння будувати гіпотези і робити наслідки із даних посилань.

Проведені дослідження дають змогу стверджувати, що ефективність розвитку логічного мислення у процесі навчання залежить від способу організації навчально-пізнавальної діяльності.

Однак аналіз досвіду вихователів свідчить про наявність суперечностей між необхідним рівнем логічних умінь та рівнем їхньої сформованості; наявністю індивідуальних особливостей у навчально-ігровій діяльності кожної дитини та традиційною системою викладання; необхідністю створення максимально сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості дитини. Дані суперечності потребують розв’язання шляхом виявлення причин низького рівня розвитку логічного мислення дошкільників та пошуком можливостей спеціальної організації навчально-ігрової діяльності для їхнього усунення.

Правильна організація вихідних даних та прийоми логічної обробки дають змогу отримати нові вивідні знання. Прийоми логічної обробки є необхідними, але не завжди достатніми для здобування нових знань, формування світогляду та творчого підходу для вирішення життєвих питань. Якісний процес засвоєння знань відбувається лише тоді, коли нові знання узгоджуються з суб’єктним досвідом дитини, усвідомлюються нею, стають особистісно значущими, коли при організації навчально-ігрової діяльності враховуються індивідуальні особливості дошкільника.

Логічне мислення формується на основі наочно-образного і є вищою стадією мислення взагалі. Процес досягнення цієї стадії доволі тривалий і складний. Пояснюється це тим, що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не лише високої розумової активності, але й передбачає наявність у людини певної суми знань про спільні і суттєві ознаки предметів та явищ навколишнього світу. Дослідження психологів свідчать про те, що лише на 14 році життя дитина досягає стадії формально-логічних операцій, після чого її мислення стає все більш схожим на мислення дорослої людини.

Проте основи розвитку логічного мислення закладаються в дошкільному віці. Старші дошкільники здатні оволодіти на елементарному рівні такими способами логічного мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація і змістове співвідношення [2].

Застосування методики теорії розв’язання винахідницьких завдань на заняттях та під час ігор, допомогло нам розвинути дитяче мислення, творчість та вміння приймати нові нестандартні рішення. Діти охоче чекають інтелектуальних ігор вигадують казки, оповідання, доводять, аргументують свою думку. Малята стали допитливіші, сміливіші, вони мають гнучке мислення, приймають сміливі рішення, привчаються використовувати різні прийоми для досягнення мети та переборюють страх перед будь-якою ідеєю (яка вважалася неможливою).

Нові ідеї, зміст та форма реалізації теорії розв’язання винахідницьких завдань вимагають від вихователів (педагогів) особливої підготовки, яка націлює на творче ставлення до роботи, дає можливість самостійно комбінувати методи і прийоми, впливає на підвищення ефективності навчання та виховання [6].

Дитина є суб’єктом виховання, самовдосконалення засобами як навчальних програм, так і природного середовища, навколишньої діяльності, спілкування з людьми.

Кожна хвилина перебування дитини в дошкільному навчальному закладі – це розумно заповнений час її діяльністю, участь у спільній справі взаємодії з однолітками, робота наодинці, підгрупами, ми думками, мріями, переживаннями.

Передумовою розвитку розумових здібностей дошкільнят є цілеспрямована робота з удосконалення їхнього логічного мислення. Діти повинні змалку вчитися, по-перше слухати читання або розповіді вихователів. По-друге, важливо формувати в маленьких «чомусиків» уміння переказувати прослухане в логічній послідовності, не «переказуючи» та не випускаючи важливих епізодів з художнього оповідання, казки чи іншого літературного твору.

Цілеспрямовано працюючи над розвитком логічного мислення у дітей їх можна навчити виділяти в творах істотне, головне, порівнювати твори, дійових осіб, класифікувати, зіставляти, знаходити ознаки подібності та відмінності в предметах, явищах, робити висновки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, прослуханого, об’єднувати видові поняття в родове, знаходити зайві предмети у групі слів, об’єднаних одним родом тощо.

З метою поглибленого розвитку логічного мислення, виявлення та розвитку потенційних можливостей дошкільнят та молодших школярів розробляється система навчально-методичного матеріалу, який можна використовувати на інтегрованих заняттях в дошкільному закладі з розвитку мовлення, читання, природознавства, ознайомлення з навколишнім.

Pages: 1 2

Збережи - » Педагогічні засади розвитку логічного мислення в старших дошкільників . З'явився готовий твір.