Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам - Part 71

Людина й природа в сучасній літературі (аналіз 2-3 добутків) - Твір по добутку В. Г. Распутіна “Прощання із Запеклої”

Не зліпок, не бездушний лик.

У ній є душу, у ній є воля,

У ній є слухняний нам мова.

Тютчев

Література завжди чуйно реагувала на всі зміни, відбуваючись-щие в природі й навколишньому світі. Отруєне повітря, ріки, земля - все молить про допомогу, про захист. Наш складний і суперечливий час породив величезну кількість проблем: економічних, моральних і інших, але, на думку багатьох, серед них з важливе місце займає екологічна проблема. Від її рішення залежить наше майбутнє й майбутнє наших дітей. Катастрофа століття - це екологічний стан навколишнього середовища. Багато районів нашої країни давно вже стали неблагополучними: знищений Арал, що так і не змогли врятувати, Волга, отруєна стоками промислових підприємств, заражений радіацією Чорнобиль і багато хто інші. Хто винуватий? Людина, що винищила, що знищив свої коріння, людина, що забула, звідки він родом, людина-хижак, що ставав страшнее звіра. Цій проблемі присвячений ряд добутків таких знаменитих письменників, як Чингиз Айтматов, Валентин Распутін, Віктор Астафьев, Сергій Залигін і інші.

Антиутопія для антилюдства (по романі Е. И. Замятіна «Ми»)

Жанр утопії з’явився в Європі із зародженням гу-манизма. Мудреці минулого з радістю зображували щасливий мир майбутнього, де немає війни, хвороб, а всі сфери життя суспільства підпорядковані законам розуму. Пройшли століття. І утопія змінилася антиутопією - изоб-ражением «майбутнього без майбутнього», мертвого механизи-рованного суспільства, де людині відведена роль про-стій соціальної одиниці. Насправді антиутопія не є повною протилежністю утопії: ан-тиутопия розвиває основні принципи утопії, дово-дя їх до абсурду. Тепер виявляється, що той самий людський розум здатний побудувати «Місто Солн-Ца» Томмазо Кампанеллы й працюючі з точністю годинного механізму «фабрики смерті» Генріха Гиммле-Ра. XX століття стало століттям втілених антиутопій - у житті й літературі

Наступність російської літератури (Оди. «Вільність» А. Н. Радищева й А. С. Пушкіна)

Я те ж, що й був і буду все моє століття: Не худоба, не дерево, не раб, але людина! А. Радищев Радищев, виношуючи революційні ідеї скинення самодержавства, створює оду “Вільність”. Як послідовний він був у запереченні тиранії, настільки сміливим був і в поетичному експериментаторстві. Для прославляння політичної й цивільної волі поет обирає традиційний жанр оди. Але що ж залишається в ній від традиції класицизму? Адже Радищев оспівує не видатного полководця й не державного діяча й, тим більше, не монарха

ОБРАЗ БАЗАРОВА В РОМАНІ ТУРГЕНЄВА “БАТЬКИ Й ДІТИ”

ОБРАЗ БАЗАРОВА В РОМАНІ ТУРГЕНЄВА "БАТЬКИ Й ДІТИ". Роман И. С.Тургенєва "Батьки й діти" охоплює роки, коли оголилася криза кріпосницької системи, коли загострилася боротьба між таборами революціонерів демократів і лібералів. Автор відбив у романі ряд актуальних проблем і типових питань часу. Крім головного завдання "…представити конфлікт двох поколінь", Тургенєв у своєму романі розглядає питання про характер і роль "нової людини", різночинця-демократа, передового діяча своєї епохи. Це народження нового героя чуйно помітив письменник і спробував зобразити його у своєму романі. Таким героєм став Євгеній Базарів, чий образ зайняв центральне місце в романі. Всі основні події й персонажі розвиваються довкола нього, при його особистій участі й впливі. Через взаємини Базарова з основними героями роману ми довідаємося його особливі риси характеру, розум і щиросердечну силу, знайомимося з його поглядами й переконаннями. Про минуле Базарова ми довідаємося небагато, але розуміємо, що працьовитості він навчився в сім’ї у свого батька. Батьки Базарова прості й добрі люди, вони обожнюють свого єдиного сина. Живучи в глухомані, Базарів старший вставав зі світанком, у своєму саду "сам кожне деревце саджав". Маючи досить скромний дохід, він "посадив селян на оброк і віддав їм свою землю споловини". Базарів любив своїх батька й матір "теперішню росіянку дворяночку", хоч і приховував свою любов під суворою, напускною стриманістю. Сприятливий вплив сім’ї не було вирішальної в зіткненні характеру Євгенія. Він уважав, що "Усяка людина сам себе виховати повинен ну, хоч як я, наприклад…". Роки завзятої праці зробили його образованцым людиною. Базарів, підкоряючись вимогам культурного життя Росії 60-х років, захоплювався природничими науками. Його пізнання в області медицини, хімії, фізики, ботаніки, зоології були дуже великі. Такі знання Базарів вважав за необхідне фундаментом для всякого роду діяльності, корисної &copy A L L S o c h. r u суспільству. Будучи представником разночинной демократії, Базарів затверджував матеріалістичний світогляд, розвиток науки, плідне прагнення нічого не брати на віру, усе перевіряти життям. Самомтоятельно мислячий, незалежний, із твердими переконаннями й принципами, Базарів протиставляється в романі миру "повітових аристократів", людям м’якотілим з випадковими переконаннями. Саме в зіткненні з різними персонажами чітко розкриваються глибина його суджень, розум, чесність, сила волі й почуття власного достоїнства, що підкреслює його перевагу над навколишніми. Сама суть життєвих позицій Базарова розкривається в суперечках “ з Павлом Петровичем Кірсановим, його ідейним супротивником. Витончений аристократ Павло Петрович уважає себе людиною "ліберальним і люблячий прогрес". Він міркує про обществен-ном благо, а сам при цьому сидить "сложа руки". Базарів же, що пройшов школу праці й позбавлень, далекий аристократичному етикету й умовностям, сповнений енергії й спраги діяльності. Сперечаючись із "феодалом Кірсановим молодий "нігіліст" "з невимовним спокоєм" заперечує всі принципи старого порядку, які так гаряче захищає Павло Петрович. Мовлення Базарова відрізняється впевненістю у своїй правоті, глибокою переконаністю й щиросердечною силою. Нігілізм Базарова, що заперечує авторитети, що вірить винятково в науку, відрізняється тією крайністю й категоричністю, які виражалися в глузливому відношенні до мистецтва, музиці, поезії, живопису й до миру інтимних людських переживань. Такі погляди свого героя Тургенєв не розділяв, почуваючи в них небезпека особистої й суспільної драми. Проводячи свого героя через випробування любов’ю, письменник відкриває в Базарове здатність найглибшим образом переживати те, що раніше герой відкидав і називав "романтизмом, нісенітницею, гнилизною, мистецтвом". У своєму почутті до Одинцової, жінці розумних, гордих, сильної Базарів розкривається як натура жагуча, глибока. Переживаючи важкий процес пізнання любові, "він з обуренням усвідомлював романтика в самому собі". Любов змусила його й по-новому відчути природу, що він назвав майстерні для вивчення. Тепер учений-натураліст зауважує поетичність літньої ночі, чує таємничі шерехи й шелест листів. Здатність людини щиро любити є дуже важливою для Тургенєва, і якщо любов Базарова перемагає принципи нігілізму, то випробування смертю герой проходить не змінивши своїм ідеалам. Він сміло й гордо дивиться в очі смерті. Базарів умира
є, тому що час Базаровых ще не прийшло. Тургенєв не вірить, що люди подібного складу знайдуть шляхи відновлення Росії. Художник не може "домалювати такий тип, що тільки що починає складатися й позначатися і який може бути домальований тільки часом і подіями". Але описуючи смерть свого героя, Тургенєв схвильовано й проникливо виражає скорботні почуття із приводу загибелі настільки чудової людини. Тут ясно вимальовується особисте відношення автора до свого героя це й преклоніння перед його щиросердечною стійкістю, і замилування спрагою життя, праці, подвигу й суспільного блага. Тургенєв говорячи про своє улюблене дітище писав: "…Якщо читач не полюбить Базарова з усією його брутальністю, безсердечністю, безжалісною сухістю й різкістю, якщо він його не полюбить, повторюю я, я винуватий і не досяг своєї мети

Героїчна лінія реалізму: Ролан, Джек Лондон - твір по творчості Дж. Лондона

Ролан. Ромен Ролан (1866-1944) - французький письменник, у чиїй творчості дана осмислення людини й миру в героїчних тонах. Він народився в м. Кламси в Бургундії, образ якої відбитий у повісті «Кола Брюньон» і інших його добутках, у сім’ї нотаріуса. Майбутній письменник учився у Вищій нормальній школі в Парижу. Він займався історією музики й живопису, для чого Школа направила Ролана в Італію. Велике значення для творчості Р. Ролана мало знайомство із творами Гоголя, Гончарова, Тургенєва й особливо Л. Толстого.

ЧиПовторить Варвара долю своєї матері?

Варвара Кабанова, персонаж драми Островського “Гроза”, при пильному прочитанні викликає значний інтерес читача. У цій дівчині видний характер, і характер досить сильний. Нехай вона й не намагається відкрито боротися зі своєї Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 матір’ю й порядками, що панували в місті Калинове. Але проте вона зовсім не збирається поводитися так, як того вимагає її владна й жорстокосерда мати

Обломовщина як риса російського національного характеру

Безтурботний і безвладний Ілля Ілліч Обломів близький і зрозумілий багатьом читачам. Можна провести паралель не тільки між Обломовым і його сучасниками, але й тими людьми, які народилися на світло багато пізніше. Чи так варто назвати обломовщину рисою російського національного характеру? Виявляється, у подібному припущенні є неабияка частка істини. Адже насправді російська людина при всій його працьовитості завжди був дуже мрійливим. Молочна ріка, киселеві береги…





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.