Два конфронтуючих один одному табору: табір молодий Росії й табір кріпосників, виведених Грибоєдовим на сцену, були явищем самого російського життя десятих - двадцятих років XIX століття. У цей час із загальної маси дворянства виділяються дворяни-революціонери - прихильники боротьби з усім віджилим у соціальному й політичному ладі, прихильники бою за нове, за рух країни вперед. Олександр Андрійович Чацкий по своєму суспільному становищу належить до дворянського класу, але напрям думок його й поводження перебувають у різкому протиріччі з навколишнім середовищем. Дитинство його пройшло в Москві, він часто бував у будинку Фамусова, учився в тих же гувернерів, що й Софія, любив Софію. Для завершення утворення виїхав за границю
Перемога добра над злом у поемі А. С. Пушкіна “Руслан і Людмила” - Твір по добутку А. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”
Багато зла й несправедливості очікує нас на початку поеми, але в казки свої закони. Любов, вірність і нескінченна відвага Руслана перемагають і недовіру старого князя, і злі підступи карлика-чарівника, і навіть обман і зрадництво боягузливого суперника. Людмила теж не опускає руки, потрапивши в лихо. Вона хоробра, не падає духом у полоні підступного Черномора. Юній князівні вдається сховатися, скориставшись чарівною шапкою бородатого карлика. Це й допомагає їй дочекатися улюбленого, перемігшого викрадача чужих наречених.
Зображення міста в поемі Н. В. гоголя «Мертві душі»
“Вся Русь з’явиться в ньому”, - писав про свій добуток сам Н. В. Гоголь. Відправляючи свого героя в дорогу по Росії, автор прагне показати все, що властиво російському національному характеру, усе, що становить основу російського життя, історію й сучасність Росії, намагається заглянути в майбутнє… З висоти своїх подань про ідеал автор судить “всю страшну, приголомшливу твань дріб’язків, що обплутали наше життя”. Проникливий погляд Н. В. Гоголя досліджує побут російських поміщиків, селян, стан душ людей. Не обходить він своєю увагою й російське місто. В одній з рукописів, що ставиться до накидань поеми, Н. В. Гоголь записує: “Ідея міста
Я хочу розповісти вам про книгу Б. Васильєва «А зорі тут тихі»
Я порию себе відчуваю зв’язковий Між тими, хто живий И хто віднятий війною… Ні, ніщо не забуте. Ні, ніхто не забутий, Навіть того. Хто в безвісній могилі лежить. Ю. Друніна Здрастуйте, дорогі дівчинки, мої однолітки, чия юність обпалена війною, ті, кому випало нелегкий воєнний час. Звертаюся до вас, як до живих, тому що вірю в безсмертя душі, а ще більше - у людську пам’ять. Поки ми пам’ятаємо - ви живі! Я почуваю, що між вами й мною існує зв’язок - тоненька ниточка, що переплітає наші долі, змушує по-новому подивитися на дійсність, дати оцінку багатьом учинкам, доконаним мною. Як мені хочеться побувати з вами там, на передовий, у травні тисяча дев’ятсот сорок другого року на роз’їзді коменданта Бескова Федота Евграфыча!
Порівняльна характеристика Онєгіна й Тетяни по романі «Євгеній Онєгін» - Твір по добутку А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”
Тетяна - вдумлива, романтична натура, що виросла на російському роздоллі.
Замисленість, її подруга
Від самих колискових днів,
Теченье сільського дозвілля
Мріями прикрашала їй.
Онєгін же в суєті світського життя не почуває її принадності,
Там буде бал, там дитяче свято.
Духовний пошук героїв В. М. Шукшина
Не набагато більше десяти років тривала творча діяльність В. Шукшина, але зробленого їм вистачило б іншому на целую життя. Він почав з розповідей про земляків. Нехитрих і безыскусственных. Він чуйно вловив соціальні зміни в сучасній дійсності, духовні настрої свого часу. Глибинною напруженістю відрізняється розповідь “У профіль і анфас”. Терзають сумніву Івана, незадоволений він своїм життям і собою, хоче зрозуміти, для чого живе й працює: “А я не знаю, для чого я працюю…
БАТЬКО Й СИН БОЛКОНСКИЕ В РОМАНІ Л. Н. ТОЛСТОГО “ВІЙНА Й МИР”
БАТЬКО Й СИН БОЛКОНСКИЕ В РОМАНІ Л. Н. ТОЛСТОГО “ВІЙНА Й МИР” У книзі два батьки й два сини Болконских. У творі мова йтиме й про старого князя Болконском, його взаєминах із сином, і про князя Андрію в ролі батька. Тільки в темі варто бачити не просто сімейну проблематику, зв’язану в книзі Толстого також і з образами Ростових, Курагнных, сюжетом “Епілогу”, але й особливий біблійний відсвіт. Тема Бога-Батька й Бога-сина з особою силою звучить в “Епілозі”, в епізоді клятви Николеньки.
