В основу поеми Рилєєв поклав дійсну історичну подію, маючи намір підкреслити масштабність і драматизм особистих доль героїв - Войнаровского, його дружини й Мазепи. Автор у поемі навмисно відділений від героя. Завдяки широкому історичному тлу, на якому виступає реальний історичний герой - особистість неабияка, вольова, цілеспрямована, в «Войнаровском» посилений у порівнянні з думами оповідальний елемент. Однак поема Рилєєва залишалася романтичної. Хоча герой і відділився від автора, він виступав носієм авторських ідей. Особистість Войнаровского була в поемі ідеалізована, емоційно піднята. З історичної точки зору Войнаровский - зрадник. Він, як і Мазепа, хотів відокремити Україну від Росії, переметнувся до ворогів Петра I і одержував чини й нагороди те від польських магнатів, то від шведського короля Карла XII. У поемі ж Рилєєва Войнаровский - республіканець і тиран6оборец. Він говорить про себе: «Шанувати Брута з дитинства я звик».
Своєрідність ранньої лірики В. Маяковського
- А чому ви одягнені в жовту кофту! - Щоб не походити на вас. В. Каменський. Юність Маяковського. В 1912 році в альманасі футуристів “Ляпас суспільному смаку” були опубліковані вірші В. Маяковського “Ніч” і “Ранок”. Так заявив про себе молодий і самобутній поет - поет, якому призначена була довга й непроста творча доля, і не тільки довічна, але й посмертна, тому що добутку автора неодноразово оцінювалися й переоцінювалися критикою й читачами. Ранній період творчості поета представлений багатьма відкриттями в області віршування. Практично відразу відмовившись від спроб літературного наслідування, Маяковський буквально ввірвався в російську поезію початку XX століття - поезію, де по праву блищали такі світила, як Блок, А. Білий, Гумилев, Ахматова, Брюсов. Його вірші разюче відрізнялися від того, що прийнято було вважати гарною поезією, але він швидко ввійшов у силу й затвердив свою творчу індивідуальність, право на те, щоб бути Маяковським. Його світанок, за словами А. Ахматовій, був бурхливим: заперечуючи “класичну нудьгу”, поет пропонував нове, революційне мистецтво, і у своїй особі - його представника
М. Ю. ЛЕРМОНТОВ: ІСТОРИЧНА ТЕМА В ПОЕЗІЇ
М. Ю. ЛЕРМОНТОВ: ІСТОРИЧНА ТЕМА В ПОЕЗІЇ Історична тема одна з найважливіших тем лірики Лермонтова. Вона розробляється протягом усього творчості поета. У ранній період своєї творчості Лермонтов звертався до історії з позицій поета-романтика й шукав у минулому романтичних героїв. У першу чергу це, звичайно, Наполеон
“Василь Теркин” Твардовского - воістину рідка книга: яка воля, яка чудесне молодецтво… і яка незвичайна народна солдатська мова” (И. А. Бунін)
“Василь Теркин” Твардовского воістину рідка книга: яка воля, яка чудесне молодецтво… і яка незвичайна народна солдатська мова” (И. А.Бунін). Твардовского завжди цікавила доля своєї країни в переломні моменти історії. Ще на початку 30-х років він створив поетичну картину складної епохи колективізації в поемі “Країна Муравия”. Під час Великої Вітчизняної війни А. Т Твардовский пише поему “Василь Теркин” про Велику Вітчизняну війну вирішувалася доля народу. Поема присвячена життя народу на війні
Джерела художньої своєрідності ♦Історії одного городячи»
В «Історії одного міста» М. Е. Салтиков-Щедрін зображує місто Глупов у період від часів «доісторичних» доти, коли «історія припинила плин своє». Під містом Глуповом мається на увазі вся Росія, зображена автором сатирично. «Історія одного міста» - добуток пародійне. М. Е. Салтиков-Щедрін пародіює давньоруські літописи, праці історіографів, літературні твори стародавності й XVIII-XIX століть. В «Історії одного міста» використані риси багатьох пародируемых добутків. Передмова «Від видавця» нагадує передмови авторів переважно XIX століття до власних романів, повістям, оповіданням і т.п. (характерним прикладом є пушкінська передмова до «Повістей Белкина»).
Короткий зміст “Жайворонок” Ануя по главах
В 1429 р. Жанна д\'Арк, юна селянка з Домреми, устала на чолі французької армії й за рік змінила хід Столітньої війни між Англією й Францією. Переломною подією стало зняття облоги з Орлеана. Солдати, що надихаються Жанною ,, одержали ряд блискучих перемог і відвоювали частина Франції, захопленої англійцями. Однак многим довівся не по вдачі стрімкий зліт дівчини з народу; ставши жертвою зрадництва, Жанна попадає в полон до прихильників англійців і з’являється перед церковним судом. У цей важкий для неї година глядач і зустрічається з героїнею п’єси
Чиновники повітового міста (по комедії «Ревізор»)
За словами Н. В. Гоголя, в «Ревізорі» він задумав посміятися над тим, що «дійсно гідно осміяння загального». В «Авторській сповіді» письменник указував, allsoch. ru 2001-2005 що він в «Ревізорі» зважився «зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке він тоді знав, усе. несправедливості», які робилися в тих місцях і в тих випадках, «де найбільше потрібно від людини справедливість, і за одним разом посміятися над всім». Свою комедію він оцінював як добуток, «задумане з метою зробити добрий вплив на суспільство».
