Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам - Part 5

Фонвізін - автор комедії «Недоук»

Я хочу розповісти, як народився й виріс видатний письменник-комедіограф Денис Іванович Фонвізін. Майбутній драматург народився в тисяча сімсот сорок п’ятому році в сім’ї небагатого дворянина. Успішно закінчивши гімназію, Фонвізін надійшов на філософський факультет Московського університету; не закінчивши курсу, майбутній письменник переїхав у Петербург і надійшов перекладачем у колегію іноземних справ. У той час на чолі колегії стояв один з умнейших людей XVIII століття -микита Іванович Панин. Близькість Панину допомогла Фонвізіну зрозуміти політику Росії

“Вся Росія - наш сад”

“Вся Росія наш сад”. “Вишневий сад” цей верховий добуток А. П. Чехова. Комедія закінчена в 1903 році. Епоха найбільшого загострення соціальних відносин, бурхливого суспільного руху, підготовки першої російської революції знайшла виразне відбиття в останньому великому добутку драматурга. В “Вишневому саду” позначилася загальнодемократична позиція Чехова. У п’єсі в критичному плані показаний мир дворянсько^-буржуазний і у світлих тонах змальовані люди, що прагнуть до нового життя

Короткий зміст “Нічна розмова” Буніна по главах

Мир звичайного сільського жителя відкривається перед читачем у повісті И. А.Буніна Нічна розмова. Досить невелика - з п’яти частин, вона оповідає нам про життя працівників: старого Хомута, молодят Пашки, літнього Федота - Пісного й нещадно хитрого Івана. Головний слухач історій - гімназист, барчук, що перебуває в стадії первинного ще для нього дорослішання, що мислить по-детски, але навіть втратив цим летом безвинність із однією вдовою. Працівники ситно повечеряли - так починається повість, і лежачи на гумне розповідали про історії, що колись відбулися в їхньому житті. Тут же лежить гімназист, що все літо провів у народі, з ранку до вечора спілкуючись із працівниками. Першим свою історію оповідає Пашка.

Роль портрета героя в його характеристиці (на прикладі роману «Злочин і покарання»)

Людина от таємниця, і якщо будеш неї розгадувати все життя, не говори, що втратив час зрячи. Я займаюся цією таємницею, тому що хочу бути людиною…» Ф. М. Достоєвський У своїх романах і повістях Ф. М. Достоєвський розробив особливий тип філософського, психологічно поглибленого реалізму, заснованого на загостреній увазі до найбільш складних і суперечливих форм буття й суспільної свідомості його епохи, на вмінні вірогідно розкрити в них відбиття її основних, глибинних протиріч. Піддаючи нещадному аналізу хвороби розуму й совісті індивідуалістично настроєного інтелігента, злочинця, самогубця, Достоєвський геніально вмів простежити на самих складні й «фантастичних» (по його визначенню) фактах щиросердечного життя відбиття загальних процесів історичного життя людства, обумовлених розвитком буржуазного суспільства в Росії. Прагнучи до глибокого психологічного розкриття характерів персонажів, Достоєвський підкоряє цьому завданню й портретній характеристиці героїв» Письменник двічі прибігає до портрета своїх головних героїв

Патріотизм російського народу у Вітчизняній війні 1812 року

Роман "Війна й мир" у жанровому відношенні є романомэпопеей, тому що Толстой показує нам історичні події, які охоплюють великий відрізок часу (дія роману починається в 1805 році, а закінчується в 1821, в епілозі), у романі понад 200 діючі особи, є реальні історичні особистості (Кутузов, Наполеон, Олександр I, Сперанский, Ростопчин, Багратіон і багато хто інші), показані й всі соціальні шари Росії того часу: вище світло, дворянське аристократія, провінційне дворянство, армія, селянство, навіть купецтво (згадаємо купця Ферапонтова, що підпалює свій будинок, щоб він не дістався ворогові). Головна тема роману тема подвигу російського народу (незалежно від соціальної приналежності) у війні 1812 року. Це була справедлива народна війна російських людей проти наполеонівської навали. Півмільйонна армія, очолювана великим полководцем, обрушилася всією своєю міццю на російську землю, сподіваючись у короткий строк скорити цю країну. Російський народ грудьми встав на захист рідної землі. Почуття патріотизму охопило армію, народ і кращу частину дворянства. Народ винищував французів всіма дозволеними й недозволеними засобами. Створювалися кружки й партизанські загони, що винищують французькі військові з’єднання. &copy A L L S o c h. r u У тій війні виявилися кращі якості російського народу. Вся армія, переживаючи незвичайний патріотичний підйом, була повна віри в перемогу. Готуючись до Бородінського бою, солдати надягали чисті сорочки й не пили горілку. Для них це був священний момент. Історики вважають, що Наполеон виграв Бородінський бій. Але "виграний бій" не принесло йому бажаних результатів. Народ кидав своє майно й ішов від ворога. Запаси продовольства знищувалися, щоб не дісталися ворогові. Партизанських загонів були сотні. Були вони більші й маленькі, мужицькі й поміщицькі. Один загін, керований дячком, за місяць взяв у полон кілька сотень французів. Була старостиха Василиса, що вбила сотні французів. Був поет-гусарів Денис Давидов командир великого, активно діючого партизанського загону. Справжнім полководцем народної війни показав себе М. И. Кутузов. Він є виразником народного духу. От що думає про нього князь Андрій Болконский перед Бородінським боєм: "У нього не буде нічого свого. Він нічого не придумає, нічого не почне, але він все вислухає, все запам’ятає, все поставить на своє місце, нічому корисному не перешкодить і нічого шкідливого не дозволить. Він розуміє, що є щось значніше його волі… А головне, чому віриш йому, це те, що він росіянин…" Все поводження Кутузова свідчить про те, що його спроби розібратися в подіях, що відбуваються, були активними, правильно розрахованими, глибоко продуманими. Кутузов знав, що росіянин народ переможе, тому що відмінно розумів перевагу російського війська над французьким. Створюючи свій роман "Війна й мир", Л. Н. Толстой не міг пройти повз тему російського патріотизму. Товстої винятково правдиво відобразив героїчне минуле Росії, показав народ і його вирішальну роль у Вітчизняній війні 1812 року. Уперше в історії російської літератури правдиво зображений російський полководець Кутузов. Зображуючи війну 1805 року, Толстой малює різні картини воєнних дій і різноманітні типи її учасників. Але ця війна велася за межами Росії, зміст і мети її були незрозумілі й далекі російському народу. Інша справа війна 1812 року. Її Толстой і малює інакше. Цю війну він зображує як війну народн, справедливу, котра велася проти ворогів, що зазіхнули на незалежність країни. Цікаву метафору використовує Толстой для зображення дій двох армій, росіянці й французької. Спочатку дві армії, подібно двом фехтувальникам, борються за певними правилами (хоча які можуть бути правила на війні), потім одна зі сторін, відчувши, що відступає, програє, раптом відкидає шпагу, вистачає дрюк і починає "дубасити", "гвоздить" супротивника. Грою не за правилами називає Толстой партизанську війну, коли весь народ піднявся проти ворога й переміг його. "…Дрюк народної війни піднявся з усією своєю грізною й величною силою, не запитуючи нічиїх смаків і правил… піднімалася, опускалася й гвоздила французів доти, поки не загинула вся навала". Основну роль у перемозі Толстої приписує народу, тим Коропам і Власам, які "не везли сіна в Москву за гарні гроші, які їм пропонували, а палили його", тому Тихонові Щербатому із села Прохоровского, що у партизанському загоні Давидова "був самою корисною й хороброю людиною". Військо й народ, згуртовані своєю любов’ю до рідної країни й ненавистю до вор
огів-загарбникам, здобули рішучу перемогу над армією, що вселяла жах всій Європі, і над її полководцем, визнаним миром геніальним

Короткий зміст “Кішка під дощем” Хемингуэя по главах

Дія відбувається в Італії, у приморському отеленні. Головні герої - американці, сімейна пара. Чоловіка кличуть Джордж, ім’я його дружини автор не згадує. Чоловік лежить на ліжку в номері готелю й читає книгу. Американка коштує у вікна й дивиться в сад. Іде дощ

Що значить любов у житті героїв добутків А. И. Куприна?

Що значить любов у житті героїв добутків А. И. Куприна? Як багато прекрасних почуттів на землі! Але найдорожча й піднесене - це, безсумнівно, любов! Кожний поет і письменник для того й пише свої добутки, щоб розкрити людям ока на те, чого вони не бачать або не хочуть почуватися





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.