«Я впевнений, що письменником людини робить його дитинство, здатність у ранньому віці побачити й відчути все те, що дає йому потім право узятися за перо. Утворення, книги, життєвий досвід виховують і зміцнюють надалі цей дарунок, але народитися йому треба в дитинстві», - писав Валентин Григорович Распутін в 1974 році в іркутській газеті «Радянська молодь». В 1973 році був публікований одне із кращих оповідань Распутіна «Уроки французького». Сам письменник виділяє його серед своїх добутків: «Там мені нічого не довелося видумувати. Усе відбувалося із мною. За прототипом ходити далеко не довелося. Мені потрібно було повернути людям те добро, що у свій час вони зробили для мене».
Природа в романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»
Із самого початку своєї творчості, з “Записок мисливця”, Тургенєв прославився як майстер пейзажу. Критика одностайно відзначала, що пейзаж у Тургенєва завжди докладний і вірний, він дивиться на природу не просто поглядом спостерігача, але тямущої людини. У той же час пейзажі Тургенєва не просто натуралістично вірні й докладні, але вони також завжди психологічні й несуть певне емоційне навантаження. Перший пейзаж у романі “Батьки й діти” - під час поїздки Аркадія, Базарова й Миколи Петровича в Марьино - несе на собі певне соціальне навантаження. Він не тільки вводить читача в суть справ у маєтку Кірсанових. Цей пейзаж також історично конкретний: за допомогою декількох фраз Тургенєв зміг зобразити всі проблеми Росії в епоху перед скасуванням кріпосного права в 1861 році
У чому полягає трагізм нігіліста Е. Базарова?
Дія роману И. С. Тургенєва “Батьки й діти” розвертається влітку 1859 року, напередодні скасування кріпосного права. У той час у Росії гостро поставав питання: хто ж може очолити суспільство? З одного боку, на провідну соціальну роль претендувало дворянство, що складалося як з досить вольномыслящих лібералів, так і з аристократів, що думають так само, як і на початку століття. На іншому полюсі суспільства перебували революціонери демократи, більшість серед яких становили різночинці. Головний герой роману “Батьки й діти” близький до найбільш радикальних представників другої групи. Думки, які він викладав, викликали бурхливу реакцію в читаючої громадськості
Падіння Старцева в оповіданні А. П. Чехова «Ионыч»
Одна з головних тем творчості Чехова - викриття “вульгарності вульгарної людини”, особливо в побуті й настроях інтелігенції. Тема “Ионыча” - зображення мертвотної сили обивательщини й вульгарності. Чехів розглядає історію утвореного, ділового лікаря Дмитра Ионыча Старцева, що перетворилося в провінційній глухомані у відлюдна й черствого егоїста. Дія оповідання розвивається на тлі провінційного містечка з його одноманітним і нудним обивательським життям. Показуючи поступове переродження свого героя, Чехов дає тільки переломні епізоди його життя, три спадні щаблі
Самий щасливий день
Самий мій улюблений день - це підготовка до зустрічі Нового року. У цей усі права захищені 2001-2005 день вся сім’я збирається разом, і мені це дуже подобається. Кожний займається своїм, дорученим йому справою. Я й дідусь собираем ялинку, а потім і наряджаємо неї. Ми прикрашаємо її іграшками, гірляндами, електричними лампочками
Аналіз вірша А. С. Пушкіна «Що в ім’ї тобі моєму?»
Є у світі серце, де живу я. А. С. Пушкін «Щастя так мало створене для мене, що я не визнав його, коли воно було переді мною», - говорив А. С. Пушкін, тому що не сподівався на взаємність. Його послання звернене до жінки, що його, видимо, ніколи не любила: Що в ім’ї тобі моєму?.. Що в ньому? Забуте давно У волненьях новій і заколотних, Твоєї душі не дасть воно Спогадів чистих, ніжних. Влада найвищого й прекрасного хвилюючого почуття - любові пізнав поет - про це й рядка Алл С о ч. Р У вірша, і рядка листа: «Вам зобов’язаний я тим, що пізнав усе, що є самого судорожному й болісного в любовному сп’янінні, і все, що є в ньому самого приголомшуючого
Рецензія на самостійно прочитану книгу (А. Галич. «Взвращение»)
Я на цій землі залишуся… А. Галич У книгу відомого поета, барда й драматурга Олександра Аркадійовича Галича ввійшли вірші, автобіографічна проза “Генеральна репетиція”, а також пісні: пісні-реквієми пам’яті ПРО. Мандельштама й Б. Пастернаку, знамениті “Хмари”, “Коли я повернуся” і інші. От уже кілька десятиліть звучать із магнітофонних плівок пісні цієї людини. Виходить, його эстетические погляди співзвучні всім добрим і справедливим людям Росії. Книгу “Повернення” відкриває вірш “Пісня про Рідну Домівку ”: Ти часто мені снишся, моя Рідна Домівка, Золотий моє недовге століття, Але все те, що трапиться із мною потім, Всі звідси бере розбіг
