Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам - Part 33

Пам’ятна неділя

Якось у неділі була прекрасна погода. Мама, тато і я вирішили поїхати в Москву. Ми відвідали Музей образотворчих мистецтв ім’я А. С. Пушкіна. Там було багато гарних картин, особливо мені сподобалися усі права захищені 2001-2005 картини на релігійні теми. Дуже потрясли мене своїми розмірами деякі скульптури

Доля народу й природи в добутках В. Распутіна (по повістях «Прощання із Запеклої», «Пожежу») - Твір по добутку В. Г. Распутіна “Пожежа”

У повісті “Пожежа” письменник розкрила стихію наживи, психологію рвачів, які збіглися на пожежу нібито для того, щоб його гасити, але від спокус перед горами винесеного з палаючих складів товару удержатися не в змозі. Одні гасять і рятують, а інші п’ють урятовану горілку й мародерствують.

Вільність і воля в лірику А. С. Пушкіна

Світогляд великого російського поета А. С. Пушкіна сформувалося під впливом подій, які хвилювали російське суспільство початку XIX століття. Майбутній поет став свідком перемоги російського народу над Наполеоном у Вітчизняній війні 1812 року. А, що зав’язалася ще в роки навчання в Царскосельском ліцеї міцна дружба поета із кращими людьми епохи, що виступили згодом проти самодержавно-кріпосницького ладу, сприяла тому, що декабристське повстання Пушкін сприйняв дуже близько. І хоча поет не був членом таємного суспільства, він всіма своїми помислами перебував з тими, хто вийшов на Сенатську площу 14 грудня 1825 року

Болдинская осінь - твір по творчості А. С. Пушкіна

Але я не хочу, про други, умирати;

Я жити хочу, щоб мислити й страждати.

И відаю, мені будуть наслажденья

Меж прикростей, турбот і треволненья…

А. Пушкін

Гончаровы в Москві зустріли Пушкіна холодно. У Петербурзі його чекав сувору догану за самовільну отлучку на Кавказ від Бенкендорфа, який Микола давно вже доручив спеціальний нагляд за поетом, Пушкін пробував виклопотати дозвіл на поїздку в Західну Європу або хоча б у Китай, Був отриманий відмова. Помітно байдужіли до поета його світські знайомі. І от Пушкін дістає згоду на повторне своє речення Гончаровой.

Єдність циклу оповідань И. А. Буніна «Темні алеї»

Книгу “Темні алеї” прийнято називати “енциклопедією любові”. И. А. Бунін у цьому циклі оповідань намагався показати відносини двох з різних сторін, у всьому різноманітті проявів. “Темні алеї” - улюблене дітище письменника, копіювання заборонене © 2005 создававшееся багато років. Тут втілилися міркування автора про любов. Це була та тема, який Бунін віддавали всі свої творчі сили. Книга настільки ж багатогранна, як сама любов

Роль і функції тварин у романі М. Шолохова «Піднята цілина»

У романі “Піднята цілина” мир тварин - це як би продовження й відбиття миру людей. Споконвічно, у селянському побуті, тварини - це помічники й співробітники людини, їх чекають, про неї мріють, виходжують, як дітей, ними пишаються. Перечитаємо, як згадує Кіндрат Майданников про народження свого першого в господарстві бика, помогшего йому вибитися з гіркого нестатку, як розповідає Яків Лукич Острівне про свою кобилку від племінної матки. Відчувається, що мова йде про найдорожчому й близькому для цих людей. Але із приходом у хутір Гремячий Балка колективізації все міняється

РЕЦЕНЗІЯ НА ОПОВІДАННЯ А. П. ЧЕХОВА “ТУГА”

Мені довелось познайомитися із творами Антона Павловича Чехова. Це великий майстер і художник слова. Він здатний передати в маленькому оповіданні все життя людини, дотримуючись своїх правил і афоризмів: “Писати талановито, тобто коротко”, “Умію коротко говорити про довгі речі”. Остання формула найбільше точно визначає сутність досягнутого Чеховим незвичайної майстерності. За його пейзажами, намальованими часто за допомогою однієї точної й влучної деталі, за короткими діалогами й монологами, маленькими подробицями, за яких читач завжди розрізняє не названі автором, але ясно видимі глибини життя. От і зараз у його оповіданні “Туга” досить декількох речень, щоб зрозуміти атмосферу бездушшя, що оточує головного героя. На землю м’яким килимом лягають сутінки, кружляється мокрий, великий сніг, що “шаром лягає на дахи, плечі, спини, шапки”. Це не просто сутінки й сніг, це образ, символ якоїсь безвихідності, порожнечі й байдужості. Відчуваєш, як малий і незначна людина в цьому бездушному просторі. І Іона Потапов один у цій порожнечі, де йому не з ким словом перемовитися, У цьому короткому оповіданні Чехов малює образ бездушного міста з бездушними людьми. Місто, де так багато людей, але де ти духовно самотній. Чотири рази Потапов намагався почати розмову, чотири рази намагався розповісти про своє горе - про смерть сина. Йому хотілося, щоб йому поспівчували, пошкодували. Він говорить, що з бабами краще розмовляти на цю тему, “ті хоч і дурки, але ревуть від двох слів”. Однак його співрозмовників це не цікавило, вони віднесли равнодушно, байдуже до чужого горя. Іона не міг виговоритися, а звідси росла туга, “туга величезна, не знаючих границь. Здавалося, лопни груди, вилийся з її туга, так вона б все світло залило…” От головна поетична думка, що утворить лейтмотив “Туги”. Візник не знаходить розуміння в людей. Він починає почувати біль і гіркота від невисловлених страждань і туги, не може заснути вночі і йде подивитися коня, що для нього стала самим дброгим і рідною істотою після смерті сина. У ній він бачить родинну душу, як він втратився сина, так вона втратилася свого хазяїна й вівса. Він починає згадувати й говорити про сина, а потім “захоплюється й розповідає їй всі”. Тому, що в цій порожнечі й безмовності, у цьому “бездушному” місті - це єдина істота, що слухало його, не відіпхнуло. Ця тема актуальна й для нас, ми увесь час кудись поспішаємо, не обертаючи уваги на страждання інших людей, не думаючи про те, що самі можемо виявитися в подібній ситуації





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.