Із всіх осіб… ближче всіх душі автора, безсумнівно, князівна Марья Болконская з її глибокими й променистими очами й такою ж душею. Я. Я. Гусєв Слова, наведені в епіграфі, належать біографові Л. Н. Толстого, що, напевно, ближче інші був знаком з авторським задумом. Але й без цього свідчення читачеві “Війни й миру” ясно, що князівна Марья входить у коло самих улюблених героїв Л. Н. Толстого. Що ж робить її, поряд з “чарівницею” Наташей, близької великому письменникові?
Картина вдач у комедії А. С. Грибоєдова «Горі від розуму»
П’єса А. С. Грибоєдова «Горі від розуму» перша російська реалістична комедія. Важливе місце в ній займає викриття пороків сучасного письменникові суспільства, головну цінність для якого становлять «душ тысячки два родових» і чини. Недарма Фамусов намагається видати Софію за Скалозуба, що «і золотий мішок, і мітить у генерали». Його мало хвилює щастя дочки, вірніше сказати, він упевнений, що щастя в грошах і високому положенні в суспільстві. Словами Лізи Грибоєдов переконує нас, що не один Фамусов дотримується такої думки: «Як всі московські, ваш панотець такий: бажав би зятя він із зірками й із чинами». Відносини в цьому суспільстві складаються на основі того, наскільки багата людина. Так Фамусов, що з домашніми грубий, деспотичний, буркотливий, говорячи зі Скалозубом, додає шанобливе «-з». Що копіювання заборонене © 2005 стосується чинів, те «щоб їх добути, є багато каналів».
№1Тема честі й людського достоїнства в добутку А. С. Пушкіна «Капітанська дочка»
№1 Тема честі й людського достоїнства в добутку А. С. Пушкіна «Капітанська дочка». Читаючи його утвору, можна чудовим образом виховати в собі людини. В. Г. Бєлінський У будь-якому літературному творі, так чи інакше, у тім або іншому виді ставляться вічні питання - що вважати нормою моральності? Де грань, що відокремлює моральність від аморальності?
Гоголівські традиції в добутках М. А. Булгакова
Михайла Опанасовича Булгакова можна повною мірою назвати учнем і послідовником Н. В. Гоголя, що так часто вносило у свої добутки елементи містицизму, що любив “підпустити риса” і іншу нечисту силу. Повною мірою ці традиції простежуються в романі “Майстер і Маргарита”, одним з головних героїв якого є Сатана Воланд із товариші. Ця “веселі компанії” сколихнула на час ледаче московське життя, внесла плутанину й сум’яття в душі міщан, так ласих на блага, що роздаються задарма. По-гоголевски весело й нещадно сміється над своїми персонажами Булгаков, змушуючи вибігати їх у негліже послу сеансів магії
«Розкольників є істинно російська людина саме в тім, що дійшов до кінця, до краю тої дороги, на яку його завів заблудший розум» (Н. Н. Страхів). (По романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і покарання».)
Роман Достоєвського «Злочин і покарання» був написаний у шістдесяті роки XIX століття. Це було неясне для Росії час. У Росії поглибилися соціальні протиріччя. Достоєвський виступає проти суспільства, що штовхає людини на злочин
Письменник говорить, що людина повинен мати право на нормальне життя. У той час у Росії особистість часто втрачала свою самостійність і попадала в залежність від «новітніх» ідей. Саме така ідея й захопила Раскольникова. Людина стала рабом своєї теорії. Головний герой роману - колишній студент Петербурзького університету Родіон Розкольників
Короткий зміст “Габриел Конрой” Гарту по главах - Частина 2
Вона віддає записку працюючий у неї в будинку китайцеві й посилає його на пошуки Габриела. Китаєць іде по лісі, і в той момент, коли Рамирес уже готовий зарізати Перкинса, проходить повз що б’ються, хоча за заростями чагарнику не бачить самої бійки. Кроки китайця лякають Рамиреса, і, як потім заявив Перкинс, мексиканець втикає ніж собі вгрудь.
Характер конфлікту в романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»
Суспільно-політична й історична обстановка в Росії наприкінці 50-х років XIX століття було дуже неясної й напруженою. Поразка в Кримській війні, ріст активності народних і суспільних мас, криза поміщицького господарства, початок зміни свідомості людей змушували переоцінювати провідну роль російського дворянства й російської аристократії як основи культурно-моральної й соціальної міцності Росії. Цей історичний період знаменується появою “нових людей” - різночинців - утворених інтелігентів, які заявляють про своє неприйняття моральних і культурних норм життя дворянства й, ґрунтуючись на матеріалістичному світогляді, говорять про необхідність зміни життя в Росії, аж до зміни соціального ладу шляхом революції. Під сумнів ставляться моральні ідеали дворян, культура, мистецтво, релігія - словом, всі, на чому тримався ідеалістичний світогляд російської аристократії. Природно, що таке розходження в поглядах не могло не породити конфлікт між цими суспільними групами
