Особливості композиції роману А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Особливості композиції роману А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін»

“Євгеній Онєгін” лисичанський добуток, у якому ліричн і епічне переплітаються й взаємодіють між собою протягом усього дії роману, при цьому обоє початки залишаються рівноправними. Дія роману починається навесні 1820 року в Петербурзі. Ми знайомимося з автором і Євгенієм Онєгіним головним героєм роману, за допомогою якого показана життя світського Петербурга. Таким чином, 1 глава це розгорнута експозиція. Роман починається внутрішнім монологом героя, з якого ми можемо скласти собі подання про “молодого джиґуна”, “спадкоємці всіх своїх рідних”, типовому парубку того часу, представнику дворянської інтелігенції

Онєгін, довідавшись, що дядько при смерті, залишає Петербург і їде до нього в село, але дядька “знайшов вуж на столі”. У другому розділі герой сільський житель. У ту ж пору у своє село “поміщик новий прискакав” Володимир Ленский.

Молоді люди подружилися. Так у другому розділі відбувається зав’язка другої сюжетної лінії, лінії дружби, що розвивається за принципом розбіжності характерів, світовідчувань: Вони зійшлися. Хвиля й камінь, Вірші й проза, лід і пломінь Не настільки різні меж собою. Онєгін і Ленский багато часу проводять разом, але вечорами Володимир їде до Ларіним, куди й запрошує друга, де Онєгін знайомиться з Тетяною. Вона відразу розуміє: він той, хто їй снився

Тетяна закохується в Онєгіна й пише йому лист, де зізнається у своєму почутті. Відбувається зав’язка першої сюжетної лінії - любовної. Лист Тетяни торкнуло Онєгіна, але при зустрічі він говорить, що “не створено для блаженства” сімейного щастя, не хоче робити її нещасної, а також радить: “Учитеся панувати собою; не всякий вас, як я, зрозуміє”. Так починається IV глава, у якій відбувається розвиток дії, де автор описує взаємини Ленского й Ольги, а також творчість молодого поета. Закохані намагаються якнайбільше часу проводити разом: сидять у саду, “гуляють ранкової часом”.

Володимир читає Ользі повчальний роман, пише вірші в альбом, “його перо любов’ю дихає”. Проходить час і наступає пора водохресних вечорів, коли “служниці із усього двору про панянок своїх ворожили”. Тетяна ж “вірила преданьям простонародної старовини, і снам, і картковим гаданьям, і пророкуванням місяця”.

Тої вночі Тетяна збиралася ворожити, але їй стало страшно, і вона лягає спати, “і сниться дивовижний сон Тетяні”: вона йде по сніговій галявині, доходить до струмка, їй страшно перейти, раптом із замету з’являється ведмідь, що допомагає Тетяні перейти через струмок і треба за нею, потім несе її в “курінь убогої”. Опам’ятавшись, Ларіна бачить у щілину “чудовиськ різних за столом”. На чолі сидить Онєгін, кладе Тетяну на хибку лаву, раптом входять Ольга Сленским.

Друзі сперечаються, “вистачає довгий ніж” Євгеній, “умить повалений Ленский”. Тетяна прокидається. Так вона в сні побачила не тільки пародію на гостей, які будуть присутні в неї на іменинах, але й побачила пророкування швидкої загибелі Ленского від руки Онєгіна. Тетяну продовжує тривожити дивне сновидіння, але будинок повний гостей, що з’їхалися на неї іменини

Прибув і Онєгін, піддавшись угодам Ленского, але “діви млосної замітячи трепетний порив”, вирішив він другові помститися - весь вечір доглядав за Ольгою. Ленский поскакав додому й відправив Зарецкого до Онєгіна з викликом на дуель. Євгеній приймає виклик

Дуель кульмінація другої сюжетної лінії. Онєгін убиває Ленского. Його смерть розв’язка лінії дружби. Важко переживаючи смерть друга, Онєгін відправляється в подорож, описана в IX главі, не включеної в роман на настійну вимогу цензорів

Проходить якийсь час, і Ольга виходить заміж за проїзного улана і їде з рідного села. Тетяна ж, залишившись одна, бродить по околицях і, зрештою, попадає в будинок Онєгіна. Вона оглядає його житло, читає книги з його позначками й поступово розуміє сутність свого коханого

Він відкривається їй у щирому світлі. Адже він відігравав роль розчарованого героя. У цей час у будинку Ларіних зібралися сусіди й вирішують, що робити Статьяной.

Все дружно доходять висновку, що треба їй у Москву. Довідавшись про свій швидкий від’їзд, героїня прощається з рідними місцями. До XXX строфи VII глави Пушкін описує село й неї пейзажі

Отже, Ларіни їдуть у Москву. Тетяні все непривычно, її душу рветься в село, але неї видають заміж, і вона покоряється своїй долі. Кінець VII глави присвячений Москві й опису життя московського суспільства. VIII глава роману починається з петербурзького балу, на якому відбувається зустріч Тетяни з Онєгіним. Зрозумівши, що закохано, він пише їй листа це кульмінація першої сюжетної лінії

Не одержавши відповіді. на три листи, Євгеній їде до неї й бачить на її особі лише гнів. Він відмовляється від світського життя й защіпається у своєму будинку

Лише навесні він знову відвідує Тетяну. Відбувається пояснення, вона зізнається, що усе ще любить його, але “я іншому віддана й буду століття йому вірна”. Це розв’язка любовної лінії роману. Але фінал роману залишається відкритим. Автор дає читачеві можливість самому додумати кінець

Ми бачимо, що в основі композиції подорож. У першому розділі описується життя головного героя в Петербурзі в 1820 році, в VII-IV главах зображується село Євгенія Онєгіна, зображуються побут і вдачі поміщиків. У цих же главах автор знайомить нас із Тетяною, Ольгою й Ленским. Після дуелі, що відбулася в VI главі, Онєгін залишає своє село, через деякий час Ольга виходить заміж і теж їде з рідних місць, а Тетяну твір з оллсоч © 2005 везуть на “ярмарок наречених” Вмоскву.

Євгеній подорожує, відвідує Бессарабію, Нижній Новгород, Одесу й вертається в Петербург в 1825 році, де й відбувається його нова зустріч із Тетяною. Таким чином, композиція роману замкнута: дія почалася у весняному Петербурзі й закінчилося там же п’ятьома роками пізніше. Композиція роману володіє ще однією особливістю симетрією, центром якої з’явився сон Тетяни в V главі

Крім симетрії й замкнутості, у композиції роману присутній ще один прийом - прийом “дзеркала”. Пушкіна використовував його при описі зустрічей Тетяни й Онєгіна. При першому знайомстві з Онєгіним Тетяна зрозуміла, що любить його, під впливом цього почуття пише йому лист, а він же відповідає їй лекцією про те, що він не створений для сімейного життя. Після чого їхні життєві шляхи розходяться. Знову вони зустрічаються в Петербурзі, де вже Онєгін закохується в Тетяну й пише їй полум’яний лист

Тетяна говорить йому: “Сьогодні черга моя”, маючи на увазі одповідь. Так герої міняються місцями. Також можна відзначити й протиставлення героїв: Онєгін Тетяна, Ленский Ольга, Тетяна Ольга, Онєгін Ленский, а також зіставлення: Тетяна Ленский.

Лірична сторона роману пов’язана з образом автора, що вимальовується в численних ліричних відступах, настільки широко представлених у романі. Велика кількість ліричних відступів містить опис природи, що показує рух часу в романі. Стосовно природи герої протиставляються, наприклад Тетяна й Онєгін. Таким чином, пейзажні замальовки служать засобом розкриття характеру героїв, допомагають зрозуміти їх щиросердечний стан

Таким чином, композиція роману “Євгеній Онєгін” незвичайна, подібного другого роману в російській літературі створено не було. Пушкіна з’явився новатором не тільки в жанрі першого реалістичного роману у віршах, але й в області мови, адже автор з’явився основоположником російської літературної мови

Збережи - » Особливості композиції роману А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» . З'явився готовий твір.

Особливості композиції роману А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.