И зробив Бог до сьомого дня справи Свої, які Він робив, і почив у день седьмий від всіх справ Своїх, які робив.

И благословив Бог сьомий день, і освятив його, тому що в оний почив від всіх справ Своїх, які Бог творив і творив.

(Побут. 2; 2-3) Т. о. якщо символом тварного матеріального й духовного миру стають шість днів утвору, те сьомий день - це час освячення, подолання тварности в сходженні до Господа, тобто 7 - стає символом повноти богообщения, можливого в цьому світі:

… суботи Мої дотримуйте, тому що це —і знамення між Мною й вами в пологи ваші, щоб ви знали, що Я Господь, що освячує вас;…

шість днів нехай роблять справи, а в сьомий —і субота спокою, присвячена Господу: усякий, хто робить справу в день суботній, так буде відданий смерті;…

це —і знамення між Мною й синами Ізраїлевими на віка, тому що в шість днів створив Господь небо й землю, а в день сьомої почив і спочивав.

(Исх. 31; 13-17) По переказі ще Адам, створений у Шостий День (сучасна п’ятниця) , щотижня святкував Суботу й заповів це своїм нащадкам. І протягом усього канону Біблії ми зустрічаємося з відношенням вчасно як до безупинно повторюваної седмиці. Седмиці створеної й благословленной Самим Богом і тому священної. От тільки деякі приклади:

… чрез сім днів Я буду виливати дощ на землю (Побут 7; 4) Чрез сім днів води потопу прийшли на землю. (Побут 7; 10) И забарився ще сім днів інших і знову випустив голуба з ковчега. (Побут 8; 10) Він забарився ще сім днів інших і [знову] випустив голуба; і він уже не вернувся до нього. (Побут 8; 12) Иаков полюбив Рахіль і сказав: я буду служити тобі сім років за Рахіль, молодшу дочку твою. (Побут 29; 18) И дійшли вони до Горен-Гаатада при Йордані й плакали там плачем великим і досить сильним; і зробив *Йосип* плач по батьку своєму сім днів. (Побут 50; 10) … те ж роби з волом твоїм і з овцою твоею [і з ослом твоїм]: сім днів нехай вони будуть при матері своєї, а у восьмий день віддавай їх Мені. (Исх. 22; 30) … шість років засівай поле твоє й шість років обрізуй виноградник твій, і збирай добутку їх, у сьомий рік так буде субота спокою землі, субота Господня: поля твого не засівай і винограднику твого не обрізуй. (Лев. 21; 3-4) І нарахуй собі сім суботнього років, сім разів по семи років, щоб було в тебе в семи суботніх роках сорок дев’ять років… і освятите п’ятидесятий рік… П’ятидесятий рік так буде у вас ювілей (Лев. 21; 8-11) … прибутку до них у Троаду, де пробули сім днів. (Деян. 20; 6) И, знайшовши учнів, пробули там сім днів. (Деян. 21; 4) Коли ж сім днів кінчалися, тоді Асийские Іудеї, побачивши його в храмі, обурили весь народ і наклали на нього руки… (Деян. 21; 27) … були упрошени пробути в них сім днів, а потім пішли в Рим. (Деян. 28; 14)

“ По тлумаченню св. батьків , - пише свящ. Михайло (Труханів) , - цифра 7 є число священне, і нею означається століття теперішній - від створення миру й до страшного суду Господня ” . І цим числом охоплюється вся тварная повнота світобудови - і мир парфумів, і мир матеріальний. З погляду домобудівництва розглядається й седмеричная божественна повнота дарунків Св. Духа: “ дух премудрості й розуму, дух ради й міцності, дух ведення й благочестя ” , дух “ страху Господня ” (Ис. 11; 2 - 4) . У зв’язку із цим апостоли постановляють вибрати “із середовища себе сім чоловік звіданих, виконаних Святаго Духа й мудрості ” (Деян. 6; 3) для дьяконского служіння.

Крім того, в обох Завітах ми зустрічаємося із уживанням цифри 7 у значенні “багато” і “преизбиточно” , що пов’язане із седмеричной повнотою:

… якщо за Каїна отмстится всемеро, те за Ламеха в сімдесят разів усемеро. (Побут. 4; 24) А сам пішов перед ними й поклонився до землі сім разів, підходячи до братові своєму. (Побут. 33; 3) … і нехай візьме Елеазар священик перстом своїм крові її й кров’ю покропить до передньої сторони скинии збори сім разів. (Числ. 19; 4) И сказав Валаам Валаку: побудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені сім тельців і сім овнов. (Числ. 23; 1) Уразить перед тобою Господь ворогів твоїх, що повстають на тебе; одним шляхом вони виступлять проти тебе, а сім’ю шляхами побіжать від тебе. (Втор. 28; 7) Слова Господни —і слова чисті, срібло, очищене від землі в горні, сім разів переплавлене. (Пс. 11; 7) … і якщо сім разів у день згрішить проти тебе й сім разів у день звернеться, і скаже: каюся, —і прости йому. (Лук 17; 4) Було сім братів, перший, взявши дружину, умер бездітним… (Лук 20; 29)

Не раз 7 уживається відносно миру інфернального для передачі того антагонізму, що існує між повнотою дарунків Св. Духа й бесівською пародією на благодать, що виливає з надлишком:

… Марія, називана Магдалиною, з якої вийшли сім бісів. (Лук 8; 2) тоді йде й бере із собою сім інших парфумів, найлютіших себе, і, увійшовши, живуть там, —і й буває для людини того останнє гірше першого. (Лук 11; 26)

Зло не має буття, воно є лише недолік добра, що зарозуміло претендує на равнобожественное існування. У поступовому осатанінні - віддаленні від Бога як початку абсолютного добра й джерела життя - мир бісів добровільно йде в небуття. “Диявол - мавпа Бога” тому, як буде видно далі, він привласнює собі всі божественні регалії.

Як уже була сказано, седмеричная символіка в “Апокаліпсисі” є переважною. Уже у вступі апостол присвячує своє послання “ семи церквам, що перебувають в Асии ” (Откр. 1; 4) . Сім церков, пророчі звертання до яких ми знаходимо в другому й третьому розділах “Одкровення” , “ символізують собою повноту всесвітньої церкви разом з ангелами її ” . Деякі екзегети в перерахуванні семи церков “ бачать… вказівка на сім періодів у житті всієї Християнської Церкви від апостольського часу до кончини миру й Другого Пришестя Христова ” , де Филадельфийской церкви відповідає сучасний період, коли “із сатанинського збіговиська, з тих, які говорять про себе, що вони Іудеї, але не суть такі… прийдуть і поклоняться перед ногами твоїми, і пізнають, що Я возлюбил тебе ” (Откр. 3; 9) . Т. е. ап. Іоанн говорить про звертання іудеїв по плоті до Христу і Його Церкви (порівн. Рим. 11; 26) . У цей час дійсна велика кількість євреїв приходить до Христу (один з багатьох прикладів - існування такої організації як “Євреї за Ісус” ) , верою пізнаючи що Ісус “ брат ваш, котрого ви продали в Єгипет ” , (Побут. 45; 4) “ живий і тепер володарює над всею землею Египетскою ” (Побут. 45; 26) . О. Сергий (Булгаков) негативно ставиться до такому екзегетическому підходу, називаючи його “ марним і довільним священногаданием, духовно й богословски… несмачним ” . На його думку, у звертанні до семи асийским церквям варто шукати “ не конкретного й частки, але загального, типологічного значення ” . Але глибина й краса слова Божия й складається в можливості рівноправного існування різних равновероятних і бути може равноистинних богословських систем і поглядів, що перебувають усередині догматичної огорожі Церкви.

Pages: 1 2 3