Образне слово художника | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Образне слово художника

Природа єдина для всіх, але кожний бачить у ній щось своє. Одні повідомляють природу кровожерливої, «звіриної» і проектують ця кровожерливість, агресивність, спрагу насильства на людину. Інші прагнуть очистити наші подання від усякої упередженості. Треті помічають насамперед довірливість і доброту. Сучасна література не тільки оцінює природу з погляду сьогоднішніх суспільних ідеалів, але й у самій природі виявляє прямі сліди людської шляхетності, реалізовану людську мудрість, гуманістичну неї сутність

Такі проблеми ставлять перед читачами своїх добутків Г. Троепольский - «Білий Бим Чорне вухо», В. Астафьев - « Цар-Риба», В. Распутін - «Прощання із Запеклої», С. Залигін - «Комісія». У повісті Г. Троепольского «Білий Бим Чорне вухо» ми простежуємо, як людяність зближає собаку з людиною. У Троепольского людяність у собаці виростає до рівня інтелігентності. Інтелігентність Бима - це й дивне, найтонше сприйняття інтонації, вираження особи, жестів

Це й нездатність до «святого життя без волі» і без роботи, нездатність зробити що-небудь «проти своєї собачої честі й совісті», «рвати подранков і душити їх». У повісті є люди, які прив’язані до собаки, як до найближчого друга, як до людини, і почувають відповідальність за неї, як за людину. Є люди, які здатні на чуйність при зустрічі із чужим, незнайомим собакою, здатні зрозуміти її лихо й прийти на допомогу. Коли я читала повість, то жалість до бідного собаки переповняла мене: мені схотілося, щоб Бим переборов всі труднощі, перешкоди, які ставила перед ним життя, і домігся своєї остаточної мети: знайшов би свого друга. Але мені було соромно й кривдно за тих поганих і бридких людей, які зустрічалися цьому бідному й довірливому псові. І я пишалася тими, у кому собака знаходив вірного друга

Багато в повісті совісних, добрих, великодушних людей. Це й хазяїн Вима Іван Іванович, і Степанида, і Даша, і Поля, і Алеша, і безіменний машиніст. А злих небагато, але цілком достатньо, щоб отруїти життя й приректи на загибель собаку, що довірився людям. Це «сірий дядько», це «дебела бабенка», це, нарешті, лиховісна тітка, через які собака починає зневірятися влюдей.

Головний герой повести - Білий Бим Чорне вухо - скорив своєю чесністю, відкритим серцем, вірністю й відданістю. Після того, як його хазяїна відвезли в лікарню, у Бима була єдина мета в житті - «шукати й чекати». Бим є як би дзеркалом, у якому відбиваються й злі, і добрі сторони людини. Але не тільки про доброту й жорстокість ця повість. Ця повість про шляхетність душі й підлості, відданості й зрадництві, вірності й віроломстві, чесності й неправді, дбайливому відношенні до матері-природі й варварському хижацтву

Хочеться крикнути людям: «Щадите природу, любите її, вона має потребу у вашій допомозі!» Роздумами про зв’язки минулого із сьогоденням, про неминущі цінності народної моралі насичена повість В. Распутіна «Прощання із Запеклої». Мені здається, що Распутін написав повість про минуле Матеры для того, щоб сказати, що нелегко розставатися зі своєю землею, але ми-те розуміємо, що потрібно. У державних цілях. Загибель Матеры - це лихоліття - це час випробувань для людини

Дуже зворушливий у повісті від’їзд Настасьи і Єгора. Вони не знаходять місця, метушаться. Всю сцену пронизує почуття тривоги, вона поселяється в нас, читачів

Таке ж почуття залишає в нас прощання Дар’ї з рідною хатою. Я думаю, що тут письменник ратує за дбайливе відношення до народних традицій, духовним цінностям народу. У романі В. Астафьева « Цар-Риба» письменник розкриває проблеми - людин і земля, людина й долі природи. Тривожна думка художника розкрила, здавалося б, у простих побутових сюжетах такі складні моральні проблеми, що оповідання перетворилося в соціально-філософське міркування про минуле, сьогодення й майбутнє, про необхідність дбайливої, чуйної уваги до колиски людства - Землі. Людина - єдине на Землі розумна істота

Розум виражається в дбайливому, любовному відношенні до природи. Це турбота про животворящі сили, про всім сущому на Землі: про крихітне дитинча природи, про щиросердечний стан друга, про греблю на річці, що дає життя рибам і щиросердечний настрой людям, про благо людини й про те, щоб allsoch. ru 2001-2005 завжди доставляла дітям трепетний захват райдужна бабка, що випадково сіла на долоню. Я народилася у великій країні

Я пишаюся цією величезною й прекрасною країною з її багатствами: бездонними морями, блакитними озерами, високими горами й чистими лісами. Я - дочка моєї Батьківщини, і я клянуся берегти її, любити більше всіх, кому не байдужна доля природи нашої Батьківщини. Свій твір я хочу закінчити словами Миколи Рубцова: «Росія!

Русь! Зберігай себе, зберігай!»

Збережи - » Образне слово художника . З'явився готовий твір.

Образне слово художника





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.