Образи селян у поемі «Кому на Русі жити добре» | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Образи селян у поемі «Кому на Русі жити добре»

У поемі “Кому на Русі жити добре” Н. А. Некрасов показує життя російського селянства в послереформенной Росії, їхнє важке положення. Головною проблемою цього добутку є пошук відповіді на питання, “кому живеться весело, привільно на Русі”, хто гідний і не гідний щастя? Автор уводить у поему образ сімох селян-мандрівників, що подорожують по країні в пошуках щасливців. Це груповий портрет, тому в образі сімох “временнообязанных” даються лише загальні риси, характерні для російського селянина: бідність, допитливість, невибагливість. Мужики не шукають щастя серед трудового народу: селян, солдат. Їхнє подання про щастя пов’язане з образами духівництва, купецтва, дворянства, пануючи

Селянам-Правдошукачам властиве почуття власного достоїнства. Вони глибоко впевнені в тім, що трудовий народ краще, вище, розумніше поміщика. Автор показує ненависть селян до тих, хто живе за їхній рахунок. Некрасов також підкреслює любов народу до праці, його прагнення допомогти іншим людям. Довідавшись, що в Матрены Тимофіївни гине врожай, мужики без коливань пропонують їй допомога; вони також допомагають у косовиці селянам Безграмотної губернії

Подорожуючи по Росії, мужики зустрічають різних людей. Розкриття образів зустрінутих правдошукачами героїв дозволяє авторові охарактеризувати не тільки положення селянства, але й життя купецтва, духівництва, дворянства… Але головна увага все-таки автор приділяє селянам

Образи Якима Нагого, Ермилы Гирина, Савелія, Матрены Тимофіївни сполучать у собі як загальні, типові риси селянства, як, наприклад, ненависть до всім “пайовикам”, що тягнуть із них життєві сили, так і індивідуальні риси. Яким Нагой, що персоніфікує масу найбіднішого селянства, “до смерті працює”, але живе бідняком, як і більшість селян села Босово. Його портрет свідчить про постійну важку працю: И сам на землю-матінку Схожий він: шия бура, Як шар, сохою відрізаний, Цегельне особа…

Яким розуміє, що селянство велика сила; він гордий своєю приналежністю до нього. Він знає, у чому сила й слабість “селянської душі”: Душу, що хмара чорна Гнівна, грізна й треба б Громам гриміти оттудова… А все вином кінчається…

Яким спростовує думку про те, що селянин бідний тому, що п’є. Він розкриває щиру причину такого положення необхідність працювати на “пайовиків”. Доля Якима типова для селян післяреформеної Русі: він “живав колись у Питере”, але, програвши позов з купцем, потрапив у в’язницю, звідки повернувся, “як липочка обдертий” і “за соху узявся”. Інший образ російського селянина це Єрмила Гирин.

Автор наділяє його непідкупною чесністю й природним розумом. Селяни поважають його за те, що він У сім &copy A L L S o c h. r u років мирської копієчки Під ніготь не затис, У сім років не торкнув правого, Не попустив винного, Душею не покривив… Пішовши проти “миру”, поступившись суспільними інтересами заради особистих, - віддавши в солдати замість свого брата сусідського хлопця, Єрмила мучається каяттями совісті й доходить до думки про самогубство. Однак він не вішається, а йде каятися кнароду.

Важливий епізод з покупкою млина. Некрасов показує солідарність селянства. Вони довіряють Єрмилі, і той виступає на стороні селян під час бунту. Важлива також думка автора про те, що російські селяни це богатирі. Із цією метою вводиться образ Савелія, богатиря святорусского.

Незважаючи на нестерпно важке життя, герой не втратив кращих своїх якостей. Він із щирою любов’ю ставиться до Матрене Тимофіївни, глибоко переживає смерть Демушки. Про себе ж він говорить: “Таврований, так не раб!”. Савелій виступає в ролі народного філософа

Він міркує над тим, чи належний народ терпіти й далі своє безправ’я, пригноблене стан. Савелій доходить висновку: краще “ недотерпіти”, чим “перетерпіти”, і він призиває до протесту. Сполучення в Савелію щиросердості, доброти, простоти, співчуття до пригнобленого й ненависті до гнобителів робить цей образ життєвим і типовим. Особливе місце в поемі, як і у всій творчості Некрасова, займає показ “жіночої частки”.

У поемі автор розкриває неї на прикладі образа Матрены Тимофіївни. Це сильна й стійка жінка, що бореться за свою волю й своє жіноче щастя. Але, незважаючи на всі зусилля, героїня говорить: “Не справу між бабами щасливу шукати”.

Доля Матрены Тимофіївни типова для російської жінки: після заміжжя вона потрапила з “дівочій холи в пекло”; на неї одне за іншим посипалися нещастя… Нарешті, Матрена Тимофіївна так само, як і мужики, змушена надриватися на роботі, щоб прокормити свою сім’ю. Мовлення Матрены Тимофіївни наповнена піснями, які зливаються з її щиросердечним болем. Некрасов показав, що пісня душу народу, що вона необхідна йому як спосіб і можливість вилити своє горе, поділитися їм з іншими. В образі Матрены Тимофіївни також присутні риси богатирського характеру російського селянства

У поемі “Кому на Русі жити добре” автор показав, як кріпосне право морально калічить людей. Він проводить перед нами низку двірських людей, слуг, холопів, які за багато років плазування перед паном повністю втратили своє власне “я” і людське достоїнство. Це і Яків вірний, що мстить панові тим, що вбиває себе на його очах, і Іпат, холоп князів Утятиных, і Клим-Деякі селяни стають навіть гнобителями, одержуючи незначну владу від поміщика

Селяни ненавидять цих рабів-холопів ще більше, ніж поміщиків, вони нехтують їх. Таким чином, Некрасов показав розшарування в середовищі селянства, пов’язане із проведенням реформи 1861 року. У поемі також відзначена така риса російського селянства, як релігійність. Це спосіб піти від дійсності. Бог вищий суддя, у якого селяни шукають захисти й справедливості

Віра в Бога це надія на краще життя. Отже, Н. А. Некрасов у поемі “Кому на Русі жити добре” відтворив життя селянства в післяреформеній Росії, розкрив типові риси характерів російських селян, показавши, що це сила, з якої треба вважатися, що поступово починає усвідомлювати свої права

Збережи - » Образи селян у поемі «Кому на Русі жити добре» . З'явився готовий твір.

Образи селян у поемі «Кому на Русі жити добре»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.