Образ Чичикова в поемі Н. В. Гоголя «Мертві душі» і його ідейно-композиційне значення | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Образ Чичикова в поемі Н. В. Гоголя «Мертві душі» і його ідейно-композиційне значення

Образ Павла Івановича Чичикова - незвичайного героя для свого часу - є центральним у поемі Н. В. Гоголя «Мертві душі». Цей герой є діючою особою всіх глав поеми. Саме йому належить ідея афери з мертвими душами, саме він подорожує по Росії, зустрічаючись із самими різними персонажами й потрапляючи в самі різні ситуації. Характеристика Чичикова дається автором у першому розділі

Портрет його даний дуже невиразно: «не так, щоб занадто товстий, однак ж і не тонкий». Набагато більше уваги автор приділяє його манерам і приємному спілкуванню: він зробив прекрасне враження на всіх гостей на вечірці в губернатора, «показав» себе як досвідченої світської людини, підтримуючи розмову на самі різні теми, уміло підлестив губернаторові, поліцмейстерові, чиновникам і склав про себе сама утішна думка. Далі триває розвиток сюжету: Чичиков одержав запрошення від поміщиків і їде до них у гості, чому присвячені наступні п’ять глав, потім вертається й оформляє в місті купчі на мертвих душ, проявляючи неабияке знання бюрократичних порядків. Потім по місту поповзли самі неймовірні чутки, посіяні Коробочкою й прикрашені Новосибірським, але Чичиков, простудившись і якийсь час не виходячи з готелю, довідався об всім тільки тоді, коли нього відмовилися приймати у всіх знайомих будинках. І тільки в останній главі, коли Чичиков уже їде з міста, дається автором передісторія героя, що пояснює формування його заповзятливого характеру й зародження геніальної афери з мертвими душами

Гоголь відразу говорить, що не взяв у герої «доброчесної людини», відразу обмовляє, що його герой - негідник. Його походження «темно й скромно», дитинство його нудно й суворо. І хоча немає в Павлусеві Чичикове «особливих здатностей» до науки, але «виявився в ньому великий розум» з боку практичної. Батьківський наказ: бережи копійку, тому що «ця річ надійніше всього на світі», Павлу-Ша виконує свято, пускаючись у численні спекуляції й домігшись «збільшення» до даного батьком полтині. Особливо розумно веде він себе стосовно начальства, з юного років демонструючи слухняність і догідливість

Після випуску з училища розкривається його моральна глухота, повна відсутність совісті: коли був вигнаний з училища його вчитель, у якого Чичиков ходив в улюбленцях, він для старого вчителя копіювання заборонене © 2005 не дав нічого, крім п’ятака сріблом. По шляху зрадництва він продовжував іти й далі: обдурив старого чиновника, доглядаючи за його дочкою з метою підвищення по службі. Спритно навчився хабарничати, постраждавши за це, не падає духом, готовий почати всі спочатку. Митна служба стала для Чичикова новим випробуванням: майже домігшись своєї мети, він стає жертвою власних розбратів з компаньйоном і знову з ганьбою відставлена від теплого місця

Але Чичиков демонструє не тільки вміння сховати сліди злочину й уникнути покарання, але й свого роду непотоплюваність: він знову готовий почати всі заново. Так народилася ідея афери з мертвими душами. Герой розумний і заповзятливий: неповороткість російської бюрократичної системи дозволяє йому зібрати початковий капітал, нічим особливо не ризикуючи

Гоголь говорить про нього, що він «хазяїн, набувач» і що частка Чичикова живе в душі багатьох з нас, читачів. Чичиков також є типовим характером для російської дійсності, характером підприємця капіталістичної користі. І не можна сказати, що він потерпів у фіналі поеми поразка: так, йому відмовили в кращих будинках міста, у нього зіпсована репутація, але адже операція по придбанню мертвих душ закріплена на папері й, приобретя юридичний статус, стала реальністю. І можна не сумніватися, що герой ще раз виявить свою непотоплюваність, з’явившись у новому місці, в іншому місті, куди не дійшли ще дивні слухи про нього. Самовідданість і терпіння Чичикова дозволяють йому постійно відроджуватися

Ніяка «громада нещасть» не може поховати його. У характері Чичикова є й манілівська любов до фрази, до «шляхетного» жесту, і дріб’язкова скаредність Коробочки, і самозакоханість Ноздрева, і груба скупість, холодний цинізм Собакевича, і скнарість Плюшкина. Чичикову легко виявитися дзеркалом кожного із цих співрозмовників, тому що в ньому є всі ті якості, які становлять основу їхніх характерів. І ця «багатогранність» Чичикова, спорідненість його «мертвим душам» поміщиків дозволяє зробити його головним героєм поеми

Характер Чичикова, а не тільки його афера поєднує глави «Мертвих душ». Відрізняючись від поміщиків дієвістю, він теж «мертва душа», тому що і йому недоступна « радість, щоблищить,» життя. Щастя цього «чималої людини» засновано на грошах. Розрахунок витиснув з героя нового часу всі людські почуття й наблизив до «мертвих душ», хазяям життя

Збережи - » Образ Чичикова в поемі Н. В. Гоголя «Мертві душі» і його ідейно-композиційне значення . З'явився готовий твір.

Образ Чичикова в поемі Н. В. Гоголя «Мертві душі» і його ідейно-композиційне значення





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.