Величезна по площі Республіка Саха (Якутія) заселена порівняно слабко й нерівномірно. Її частка загальної чисельності населення РФ становить приблизно 0,7%, а по площі вона займає 18% або приблизно 1/5 частину. Чисельність постійного населення республіки до початку 2000 року склала 988,7 тис. чіл., з яких 64% проживають у міських поселеннях і 36% - у сільській місцевості. Середній вік населення республіки 30,9 літ

Улуси Територія тис. км 2 Чисельність на 01.01.99р. тис. чіл. Щільність населення чіл/км 2

Абийский 69,4 5,3 0,08

Алданский 156,8 53,4 0,34

Аллаиховский 107,3 4,5 0,04

Амгинский 29,4 17,0 0,58

Анабарский 55,6 3,7 0,07

Булунский 23,6 11,0 0,05

Верхньовілюйський 42,0 22,2 0,52

Верхнеколимский 67,8 6,9 0,10

Верхоянський 134,1 16,5 0,12

Вілюйський 55,2 27,6 0,50

Гірський 45,6 11,2 0,25

Жиганский 140,2 5,0 0,04

Кобяйский 107,8 16,7 0,15

Ленский 77,0 45,5 0,59

Мегино-Кангаласский 11,7 33,1 2,83

Мирний 165,8 85,9 0,52

Момский 104,6 5,3 0,05

Намский 11,9 19,8 1,65

Нижнеколимский 87,1 8,5 0,10

Нюрбинский 52,4 28,1 0,54

Оймяконский 92,2 19,6 0,22

Олекминский 160,8 30,4 0,19

Оленекский 318,1 4,4 0,01

Среднеколимский 125,2 9,5 0,08

Сунтарский 57,8 26,4 0,46

Таттинский 19,0 17,7 0,93

Томпонский 135,8 18,0 0,13

Усть-Алданский 18,3 22,6 1,23

Усть-Травневий 95,3 15,5 0,16

Усть-Янский 120,3 16,2 0,13

Хангаласский 24,7 34,8 1,41

Чурапчинский 12,6 19,4 1,52

евено-Битантайский 55,6 2,9 0,05

м. Нерюнгри 98,9 107,9 1,09

м. Якутськ 3,6 228,4 63,40

Рівень народжуваності в республіці знизився в порівнянні з 1990 роком в 0,63 разу

На території республіки проживають представники більше 80 національностей. Найбільш численними є росіяни, що становлять половину жителів, і якути (самоназва Саха) - 39,6%. Серед інших національностей, виділяються по чисельності українці - 4.4%, татари - 1.3%, евенки - 3.5%, евени 1.3%, юкагири -0.1%, білоруси - 0.5%, буряти - 0.6%, башкири - 0.3%, німці - 0.2%, молдаване - 0.3%, чуваші - 0.3%, мордва - 0.2% і др.

У цей час Якутія, десятиліттями притягивавшая мігрантів, стала регіоном відтоку. Частка міграційного приросту в загальному приросту чисельності населення республіки, що досягала в окремі роки 70%, різко скоротилася

У Республіці Саха (Якутія) більше висока пропорція людей у вікових групах 10-14 років і 30-49 літ

Більша частина економічно активного населення зайнята на державних і муніципальних підприємствах. Рівень економічно активного населення з 1995 року залишається майже незмінним - 55,5% -50% (1995 -1998 роки відповідно). Однак можна спостерігати тенденцію до збільшення рівня безробітних, рівень якої підвищився з 6,4% до 12, 64% і, відповідно, понизився рівень населення, зайнятого в економіці (з 93,6% до 87,36%).

Республіка Саха займає одне з перших місць у Росії по розмаїтості й запасам корисних копалин. Алмаз. Перший алмаз на території Якутії був знайдений в 1949 р. на галечнику р. Вілюй біля села Крестях Сунтарского району геологічною експедицією Г.Х. Файнштейна. Потім в 1954 р. Л.А. Попугаева знайшла перше корінне кимберлитовое родовище й назвала його “Блискавиця”. З тих пор у Західно^-Якутськом алмазоносном басейні геологи виявили й розвідали понад 800 кимберлитових трубки, з них промислове значення мають 150, а використовується 11 самих богатих, близкорасположенних від доріг, наприклад Мир, Удалий, Айхал, Інтернаціональний, ебелях і інші. Благородні метали. Золото. Якутія - це основна золотоносна республіка Росії. Тут видобуток ведеться в основному на 4 золотоносних районах: Алданский, Аллах-Юньский, Верхне-Индигирский і Куларский. З розташованих у різних геологічних структурах корінних і россипних родовищ використовуються 535 родовищ, а 380 лежить врезерве.

Рідкі й кольорові метали. У Східній Якутії перебуває найбільший у світі Верхояно-Колимский олов-поліметалевий басейн, частина Азіатського олов’яного пояса. Він складається з 4 провінцій: Верхоянської (свинцево^-цинковий), Яно-Индигирской (олов-сурм’яної), Момо-Полоустной (олово^-вольфрамовий), Приколимскои ( кульгаве-титаново-молібденовий).

Олово (каситерит). Перше корінне родовище кассетерита есе Ганьблячи було відкрито в 193бгод. Усього знайдено 57 родовищ олов’яних руд, з них 13 корінних, 44 россипних. У цей час використовується 20. Щорічно добувається 5 тисяч тонн оловоносних концентратів. Родовища олова, містять і інші руди рідких металів таких, як вольфрам, молібден, ртуть, бериллий, літій, тантал і ніобій

Сурма (антимоніт). У Якутії знайдено три родовища сурми; з них найбільш багате Сарилахское, що відкрили в 1961 році. Друге велике родовище це Сентеченское. Щорічно добувається 12 тисяч тонн сурм’яного концентрату, поряд із сурмою витягають золото й срібло

Поліметалеві руди. Це руди в які головними коштовними компонентами є свинець і цинк, а попутними - мідь, золото, срібло, кадмій, вісмут, олово, галій, скандій і індій. Перше родовище свинцево-цинкових руд Ендибал був відкритий в 1765 році, з тих пор розвідане й досліджено 11 родовищ поліметалевих руд. По їхніх запасах Якутія стоїть на одному з перших місць у Росії. У Верхоянській поліметалевій провінції, крім свинцево-цинкових руд, також знайдені мідно-молібденові руди, у Приколимской провінції кульгавоі-титанові руди, у Південно-Західній провінції медно-серебрянние руди, які поки не використовуються

Залізні руди. У Центральній Якутії корінні жителі здавна знали й використовували невеликі родовища залізних руд, виплавляли криници, а потім виготовляли знаряддя праці, мисливські й бойові засоби, торгували ними. Потім у Якутії було знайдено 3 великих залізорудних басейни: Анабарский, Приколимский і Південно^-Якутський. З них найбільш вивчений, багатий і перспективний для розвитку місцевої бази чорної металургії Південно-Якутський залізорудний басейн. Тут виділено 3 залізорудних райони: Южно-Алданский (запаси 4-9 млрд. тонн), Чаро-Токкинский (8 млрд. тонн) і Сутамский.

Нерудні корисні копалини

Слюда. Якутія займає I місце в Росії по запасах слюди. Визначено 2 слюдоносних райони: Анабарский і Алданский. У них зустрічаються багато різновидів слюди: мусковіт, глаукопит, флогопит, вермикуліт і т.д.

Кам’яна сіль (галит). У Якутії здавна відомо й знайдено 5 потужних соленосних басейну: Кемпендяйский у Сунтарском, Солянский і Березовський в Олекминском, Нордвинский в Анабарском і Пеледуйский у Ленском улусах. З них найбільш перспективним для розробки є Солянский басейн, що відрізняється більшими запасами (1 млрд. тонн) і високою якістю солі. У Кемпендяйском басейні під землею теж є багато соляних куполів з більшими запасами дуже чистої солі

Цеоліт. У Сунтарском улусі знайдене родовище цеоліту, що представляє собою целую гору. Зараз цеоліт використовують для готування фільтрів для очищення води, тому що він є молекулярної ситой з високою вибірковістю адсорбції, у перспективі можна використовувати в нафтопереробці для різкого збільшення виходу бензину, у сільському господарстві як добриво й підгодівлі, а також у місцях прориву підземних ядерних вибухів у якості «селективної пастки» і очищення територій

Pages: 1 2

Збережи - » Населення Республіки Саха (Якутія) і Корисні копалини . З'явився готовий твір.