Біда не по деревах ходить, ї хто ж її не скуштував? Біда біду, говорять, родить, Біда для нас — судьби устав! Еней в біді як птичка в клітці; Запутався, мов рибка в сітці; Терявся в думах молодець. Весь світ, здавалось, зговорився, Весь мир иа його напустився, Щоб розорить його вкінець.

Тут абсолютно відсутня бурлескна образність, стиль, мова. Це справді, як слушно зауважив І. І. Пільгук, «зародки українського раннього романтизму або прероман-тизму».

Проте цс лише поодинокі місця. Котляревський не забуває про художній принцип, покладений в основу попередніх чотирьох частин. Тому промова Енея перед царем Евандром дуже нагадує лексику перших частин. Турн у нього «собачий син», який хоче його «згамкати». Свою нескореність він підкреслює словами: «лучче очкуром вдавлюся» і т. п. П’ють троянці й їхні союзники так само, як і в перших частинах: Еней «на задвірку хропти уклався, Евандр же в хату рачки ліз».

Pages: 1 2