Н. В. Гоголь Мертві душі Аналіз епізоду «Чичиков у Плюшкина» | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Н. В. Гоголь Мертві душі Аналіз епізоду «Чичиков у Плюшкина»

Поема «Мертві душі» з’явилася своєрідним пошуком Н. В. Гоголя позитивного героя. Але не було його в цьому несправедливому світі. Письменник обрав форму подорожі для того, щоб мати можливість показати багатьох людей, искалеченны кріпосним правом, що загубили своє й близьких життя, начина з раціональної ощадливості, «звихнувшись» на цьому ґрунті, я теряв людський вигляд і достоїнство, вони перетворюються оеху на людстві». Такий Плюшкин. «Але ж було вре-коли він тільки був ощадливим хазяїном!

був одружений і рє-” і сусід заїжджав до нього пообідати, слухати й учитися в зил, -господарству й мудрій скнарості… Але добра господарка вмерла; У тъ ключів… перейшла до нього. Плюшкин став беспокойнее…

по-4 пйтельнее… скупіше…» Ощадливість переродилася в скнара-сть, а ніколи багатий маєток - у розвалене господарство

R-Ьехав у село Плюшкина, Чичиков зауважує «якусь особливу старість… на всіх дерев’яних будовах: колода на хатах було темно й старо; багато дахів протягали, як решето; на інших залишався тільки ковзан… Вікна в избенках були без стекол…» Панський будинок дивився «якимось старезним інвалідом», тільки сад, «зарослий і затихлий, здавалося, один освіжав це велике село й один був цілком мальовничий у своєму картинному спустінні».

Побачивши самотню фігуру, Чичиков довго вирішував, хто це: «баба або мужик». Спочатку він прийняв Плюшкина за його ключницю, так екзотично, шкода й неохайно був одягнений один з найбагатших поміщиків губернії. Його будинок уразив Чичикова безладдям. «Здавалося, начебто в будинку відбувалося миття підлог і сюди на час нагромадили всі меблі», усе старо, брудно й убого. Плюшкин зовсім загубив зв’язок з реальним миром, він не розуміє цінності речей, навіщо-те зберігає засохлий кущ лимона, шматок сургучу, «чарку з якоюсь рідиною й трьома мухами».

Його кімната завалена мотлохом: дірявими цебрами, старими підметками, іржавими цвяхами. Вигляд самого хазяїна досить неприємний. «Маленькі вічка ще не потухнули й бігали з-під високо вирослих брів, як миші», які виглядають кота, боячись попастися йому в зуби. Зустрінь його Чичиков у церкві, «те, імовірно, дав би йому мідний гріш». Але Плюшкин «не жебрак…

У цього поміщика була тисяча з лишком душ». У складах і коморах гниє хліб і інші продукти, але, «не задовольняючись цим, він ходив ще щодня по вулицях свого Села», заглядаючи по кутах, збираючи все, що попадалося: Стара підошва, жіноча ганчірка, залізний цвях, глиняний Ріпок». І все тяг до себе в кімнату. «Геть уже рибалка °Йшов на полювання»,— говорили про нього селяни. Відняти назад свою річ селянам майже не вдавалося, а вуж якщо вона подала в загальну купу, то пропадала для них зовсім.

Чичиков відразу оцінив обстановку й прийняв правильний тон, позначився благодійником, що бере на себе витрати по всім настовбурчуємо й випадним селянам. Жалюгідна картина угоди, описана Гоголем блищачи Плюшкин лається із ключницею, нібито укравшей четвептг /Kv паперового аркуша, потім знаходить шуканий клаптик, жалуючи не можна обійтися «восьмушкою». ° У цьому епізоді ми чуємо обурення автора, говорящег «незначності» і «гидоти», до якої може дійти челове підкоривши своє життя наживі, забувши про ті ідеали й мрії яким прагнув замолоду. «Грізна, страшна прийдешня впеп ди старість, і нічого не віддає назад і назад!

Могила милосеп днее її, на могилі напишется: “Тут похована людина!”-», але нічого не прочитаєш у хладных, байдужих рисах нелюдської старості». Описуючи вдачі поміщицької Росії, Гоголь засобами сміху бореться проти головної причини зла - кріпосного права, що робить із людей рабів дрібних «страстишек», що витравляє душу

Але письменник-гуманіст хотів бачити й позитивне в житті, він сподівався, що Росія зможе звільнитися від даного зла, і з’являється в поемі образ « птаха-трійки», здатної вивезти вітчизну з того стану, у якому вона животіє. «Русь, куди ж несешся ти? Дай відповідь. Не дає відповіді. Дивовижним дзенькотом заливається дзвіночок; гримить і стає вітром розірваний у шматки повітря; летить мимо все, що не є на землі, і, косячись, постораниваются й дають дорогу інші народи й держави».

Збережи - » Н. В. Гоголь Мертві душі Аналіз епізоду «Чичиков у Плюшкина» . З'явився готовий твір.

Н. В. Гоголь Мертві душі Аналіз епізоду «Чичиков у Плюшкина»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.