У комедії «Горі від розуму» Грибоєдов зобразив життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. Близький по своїх поглядах до декабристів, Грибоєдов показав зіткнення двох таборів у російському громадському житті: передового декабристського й старого кріпосницького століття, «століття нинішнього» і «століття минулого». Зображуючи «століття минулий», Грибоєдов вивів на сцену целую юрбу мешканців дворянської Москви. Це багаті й знатні дворяни - «тузи», як гордо вони кличуть себе. Вони славляться не своїми заслугами на службовому поприщі, не відмінним виконанням громадянського обов’язку, не орденами й ранами, отриманими на полях боїв. Немає! Головне для них - багатство

«Будь благенький, так якщо набереться душ тысячки дві родових, той і наречений», - говорить Фамусов у розмові зі Скалозубом. А якусь Тетяну Юріївну тут поважають лише за те, що вона «бали дає не можна богаче». Із захватом розповідає Фамусов молодим людям про вельможу Максимі Петровичі, що служив ще при Катерині й, домагаючись місця при дворі, не проявляв ні ділових якостей, ні талантів, а лише «відважно жертвував потилицею» і прославився тим, що в нього часто «гнулася шия» впоклонах.

И багато відвідувачів будинку Фамусова створюють собі пошана й багатство в такий же спосіб, як цей