МОТИВ ГРИ Й ТЕАТРУ В РОМАНІ “ВІЙНА Й МИР” Всі ми, святі й злодії, З вівтаря й острогу, Всі ми смішні актори В театрі Добродії Бога. Н. Гумилев Слово “театр” має безліч значень. Це й театр як театр, це й життя, також театр воєнних дій. Прийнято вважати, що наше життя це гра, сцена. Побита, вульгарна фраза “що наше життя гра” (Германн, опера “Пікова дама”). Чому мотиву гри й театру в романі приділяється так багато місця?

“Війна й мир” це проекція нашого життя. Роман був задуманий як більша книга, що містить у собі одкровення й завіти, притчі, гармонію й красу, віру в Бога й любов. Це навіть не роман, не епопея, а саме книга, точніше Біблія. Тобто наше життя. У нашім житті (у цей час) ми ходимо в театр, щоб одержати додаткове утворення; задоволення від гарної гри акторів у цікаві нам добутках

У театр у Толстого copyright