Пушкін почав писати “Євгенія Онєгіна” у травні 1923 року в Кишиневі, а закінчив 5 вересня 1831 року в Болдіно. За задумом у романі повинне було бути дев’ять глав, але згодом автор вилучив восьму главу й на її місце поставив дев’яту. Була й десята глава, але її поет спалив. В 1833 році роман був опублікований і містив вісім глав

В “Євгенію Онєгіні” А. С. Пушкін міркує про сенс життя в XIX столітті. Поета хвилює доля дворянського інтелігента, що критично ставиться до дійсності, незадоволеного світським життям, її порожнечею. Головний герой роману зображений реалістично.

Світське життя остудило серце Євгенія, він став більше байдужий до розваг: У красунь він вуж не закохувався, А волочився як-небудь; Відмовлять - Миттю утішався; Змінять - Радий був відпочити… Бездіяльність і порожнеча життя наводило на