Мистецтвознавчі й культурологічні роботи Бютора | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Мистецтвознавчі й культурологічні роботи Бютора

Бютор - один із провідних представників «нового роману». Перу Бютора також належать кілька книг, присвячених снам, ряд поетичних збірників, ґрунтовні мистецтвознавчі й культурологічні роботи. Майбутній письменник народився в передмістя Лілля, а його дитинство пройшло Впариже.

Середня освіта Бютор одержав у коледжі Святого Франциска Сальского й ліцеї Людовика Великого. В 1945 р. він надійшов у Сорбонну, а через два роки закінчив навчання в університеті, одержавши ступінь магістра філософії за написану під керівництвом Башляра (1884-1962) роботу «Математика й концепція необхідності». Потім Бютор присвятив себе педагогічної діяльності й, як викладач французької мови й літератури, протягом досить тривалого часу працював за межами Франції: у Єгипті (1950-1951), в університетах Манчестера (1951-1953), Салонік (1954- 1955) і Женеви ( 1956-1957). В 1958 р. Бютор став редактором-консультантом у провідному французькому видавництві «Gallimard», а в 1975 р. його призначили «екстраординарним професором» Женевського університету. Літературне визнання Бютор одержав в 50-х роках після виходу його романів «Переїзд у Милан» («Passage de Milan», 1954) і «Зміна» («La Modification», 1957). Тлом, на якому розвертається сюжет дебютної книги Бютора, стали враження, отримані письменником під час перебування в Єгипті (втім, це характерно не тільки для «Переїзду в Милан» - средиземноморские мотиви зіграють провідну роль і в документальній повісті Бютора «Геній місця» («La Genie du Lieu», 1958).

Загалом, майже всі книги Бютора свідчать про його прагнення до максимального розширення бачення миру. Як і Н. Саррот, К. Симон і інші представники «нового роману», Бютор заперечує традиційні концепти сюжетності й характеросоздания. Відмовившись від безпосереднього зображення дійсності, письменник намагається досліджувати, як саме людина сприймає цю дійсність. Зокрема, головний герой роману Бютора «Времяпрепровождение» («L’Emploi du temps», 1956), молодий француз Жак Ревель, тільки що приїхавши в англійське місто Блестон, куди його запросили працювати, блукає по вулицях, намагаючись уловити певний зміст у них розташуванні

Але, зрештою, втративши орієнтацію в незнайомому місті, по суті, стає його бранцем. Найвідоміший роман Бютора - «Зміна» («La Modification», 1957) - це оповідання усередині оповідання, що ведеться від другої особи. Оповідач розмовляє із самим собою, під час поїздки на поїзді з Парижа в Рим, де живе його кохана. Міркуючи про свої відносини з жінками, герой, зрештою, вирішує не розводитися із дружиною й залишити все без змін. Крім того, у його свідомості виникає задум книги, втіленням якого, властиво, і є «Зміна».

Серед добутків Бютора є й такі тексти, які практично неможливо проаналізувати з погляду традиційної жанрової класифікації (як, наприклад, книги «Рушійна сила» («Mobile», 1962) або «6 810 000 літрів води за секунду. Стереофонічний етюд» («6,810,000 Litres D’eau par Seconde. Etude Stereophonique», 1965 - англійської назва цієї книги перевели одним словом: «Ніагара»). Поєднуючи внутрішній монолог, спогади, психологічні аспекти, елементи ессеистики, Бютор створює мозаїчні тексти-панорами, які сприймаються як відбиття численних «міфологем» сучасної цивілізації

Наприклад, його книга «Ступеня споріднення» («Degres», 1960) за формою нібито є спробою розповісти про історію відкриття Америки на шкільному уроці географії. Але для того, щоб зробити це, автор постійно апелює до всієї суми знань, придбаних людством. Перу Бютора належить ряд відомих теоретичних і критичних публікацій (значна їхня частина об’єднана в 5-млосний збірник «Інвентар» («Repertoire, 1960—82»), що побачив мир в 1982 році. У своїх есе Бютор досліджує интертекстуальние зв’язку між літературним дискурсом і іншими художніми системами, а саме музики й живопису

Зокрема, історичний і біографічний фактори, на його думку, не можуть бути визначальними в художній структурі роману. У присвяченому творчості Рафаеля дослідженні «Проби з «Пробами» («Essais sur «Les Essais», 1968) Бютор проводить паралелі між літературою й візуальними мистецтвами, наголошуючи на тім, що архітектура Монтеневих есе родинна з композицією маньеристской або барочного живопису, і це підкреслює їхню гротескну гетерогенність. Крім усього іншого, в 60- 70-х роках Бютор регулярно публікував так звані «Ілюстрації» («Illustrations»), які, по суті, минулому фрагментами його особистого щоденника (взагалі побачили мир чотири томи «Ілюстрацій» - в 1964, 1969, 1973, 1976 р.г.).

Збережи - » Мистецтвознавчі й культурологічні роботи Бютора . З'явився готовий твір.

Мистецтвознавчі й культурологічні роботи Бютора





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.