Мій улюблений поет «срібного століття» (поезія М. Цветаевой) | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Мій улюблений поет «срібного століття» (поезія М. Цветаевой)

Шлях поета - це хресний шлях. Знак геніальності одночасно є й знаком нелегкої долі. Ця думка багато в чому визначає життя й творчість багатьох російських поетів, яким випала нелегка, але щаслива доля жити й творити на початку XX сторіччя. Цей час увійшло в історію за назвою “срібне століття”. Тоді надія окриляла багатьох, але тим страшнее було розчарування, тим серйозніше була перевірка на мужність і вірність собі. Більшість поетів “срібного століття” пройшли через випробування, що зажадали величезних щиросердечних витрат

Однак талант не можна розтерзати й скорити. Доказом цієї думки стала творчість прекрасної російської поетеси М. Цветаевой. На її долю випали гіркота розлук і туга самітності. Однак лірична героїня поетеси ніколи не була слабкою

Ніяке горе не змогло зломити її. Цветаева створює у своїй ліриці образ сильної, вольової особистості, що не визнає нав’язаних кимсь правил, самостійної й звиклої відповідати за свої вчинки. Для себе поетеса вимагає небагато. Вона шукає тепла й участі, звертаючись до “своїм” і “чужим” “з вимогою віри”, “із проханням про любов”. Лірична героїня прагне бути потрібної всім, говорити із цілим миром і з окремою людиною, віддаючи “вогонь” своєї душі. На жаль, мир відповідав лише байдужістю й холодом, що відбилося в поезії Цветаевой на твір саллсоч.

ру © 2005 рішенні всіх проблем. Основний мотив її творчості - це “буйство почуттів”, пристрасть, шаленство. Любов ніколи не буває безхмарної

Це завжди боротьба, “двобій фатальний”. Лірична героїня здатна перебороти всі перешкоди, відстоюючи своє право на почуття, здатна “вистраждати й повернути назад” свого обранця. Вона непередбачена й несподівана

Їй неважко в те саме час бути неясної, ласкавої й гордовитої. Такий з’являється вона у вірші “Спроба ревнощів”. У ньому з’єдналися глузування над колишнім героєм і в той же час погано приховуване страждання при спогаді про зрадництво. Що бунтує й жагуча, вона часом страждає, як сама звичайна жінка, що задає вічне питання: “Мій милий, що тобі я зробила?” Цветаева безмірна у всіх проявах почуття

Їй не потрібно спокою, поетеса вимагає повнокровного життя, вічного руху. Усе, що дорого “крилатій душі”, вклала М. Цветаева у вірші про батьківщину. Росія поетеси - це вираження духу бунтарства, свавілля, непокори. Цветаевская Русь багатолика

Тут тріумфують і плачуть, мучаються й повстають, але не знають лагідності й смиренності. Улюблена поетесою Москва стає під її пером символом російської історії, російської культури, головним джерелом життя. Цветаева не сумнівається, що рано або пізно всі шляхи перетнуться в древній столиці, у цьому “величезному странноприимном будинку”. Заклик своєї Москви чула поетеса в роки розлуки сродиной.

Це виявилося у вірші “Туга за батьківщиною”. У його останньому многоточии німе визнання в такому сильному почутті, на якому здатне тільки невтримне й заколотне серце М. Цветаевой. З юного років вона усвідомила, що поет належить до числа вибраних, тому творчість представлялася їй “вищим ступенем схильності натхненню”, натхнення - бурхливим поривом, що утягує в себе все життєве

Згоряючи, народжувати світло - от щире призначення справжньої творчості, “тому що шлях комет - поетів шлях”. Про що б не говорила М. Цветаева, вона завжди наповнена невичерпним бажанням “усе зрозуміти й за всіх пережити”. Її серце розкрите назустріч найрізноманітнішим враженням. Нелегко було Цветаевой з її “безмірністю” уживаться з “миром мер”, але невигубна й божевільна надія на те, що холодна стіна нерозуміння звалиться, рятувала її в гіркі мінути розпачу

Збережи - » Мій улюблений поет «срібного століття» (поезія М. Цветаевой) . З'явився готовий твір.

Мій улюблений поет «срібного століття» (поезія М. Цветаевой)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.