Саме Пушкін показав, що поезія полягає не тільки в римі. Поезія народжується зі спостережень і переживань поета. У його творчості знаходять своє відбиття всі явища навколишнього життя. Джерелом його натхнення стало саме життя у всій її повсякденності. Тема волі й вільності є однієї з головних тем у лірику А. С. Пушкіна. Для нього зміст, вкладений у поняття волі, стає своєрідною крапкою відліку

Починаючи з “Лициния”, поет присвячує свої кращі добутки волі. У різні періоди своєї творчості поет по-різному пояснює поняття волі, розуміє значення її в житті суспільства, у своєму особистому житті. Цю тему допомагають зрозуміти й розкрити наступні вірші: “Вільність”, “До Чаадаєва”, “В’язень”, “У глибині сибірських руд…”, “Село”. Після закінчення ліцею Пушкін пише оду “Вільність”. Вільнолюбна атмосфера ліцею зробила на нього величезний вплив

Вірш був написаний в 1817 році. Ще на самому початку Пушкін заявляє, на честь кого написана ця ода: Хочу оспівати Волю миру, На тронах уразити порок… Головна думка цього вірша полягає в тім, що закон повинен бути вище всього, а влада повинна підкорятися йому. Пушкіна розуміє, що не тільки царі не повинні панувати над законом, але й народ не повинен переступати його. У цей період Пушкіну були близькі по поглядах і переконанням майбутні декабристи, і у вірші “Вільність” він відкрито призиває пригноблених людей боротися за волю. У ньому Пушкін не тільки дорікає й засуджує володарів, але й стосується самого Олександра I. У вірші присутнє багато протиріч, але воно є одним з головних добутків, що розкриває тему волі. Воно призиває й до боротьби, і заклик цей звернений до пригнобленого: …Тирани all soch © 2005 миру! тріпотіть! А ви, мужайтеся й внемлите, Повстаньте, занепалі раби! Вірш “В’язень” було написано в 1822 році

Це один з романтичних віршів, написаних на тему волі. Пушкіна розповідає про себе як про в’язня, що нудиться в темниці. Поет у посиланні, воно відірвано від друзів, близьких, за ним постійно стежать, навіть на волі він почуває себе в’язнем у темниці: Сиджу за ґратами в темниці сирої… Пушкін називає орла “мій смутний товариш”, адже обоє вони в неволі, обоє прагнуть до волі. Вірш відбиває настрою передових людей епохи, їхній протест проти самодержавства. Ці думки близькі й народу, боровшемуся за своє звільнення

Наступне не менш яскравий добуток - послання “До Чаадаєва”. Він дружив із Чаадаєвим - зовсім дивною людиною, що видається філософом. “Ти був цілителем моїх щиросердечних сил”, - сказав про нього поет. Пушкіна й Чаадаєв мріяли про звільнення Росії від гніта самодержавства. Але Чаадаєв не був упевнений у швидкому здійсненні їх надій

У цьому вірші триває тема волі й вільності: Поки свободою горимо, Поки серця для честі живі, Мій друг, вітчизні присвятимо Душі прекрасні пориви! Декабристи широко використовували послання в революційних аркушах. Наприкінці цього вірша Пушкін висловлює свої кращі надії на світле майбутнє: …зійде вона, Зірка чарівного щастя, Росія вспрянет від сну… Любов до Батьківщини в Пушкіна нерозривно пов’язана з боротьбою за її волю. Почуття, висловлені у вірші, знаходять точне і яскраве відбиття в словесні образах

По-новому звучить тема волі в лірику Пушкіна після подій 14 грудня 1825 року. Багато хто із друзів поета були на Сенатській площі в день повстання, присвятили себе служінню Батьківщині. У своєму вірші “У глибині сибірських руд…” він звертається саме до цих чудесних і сміливих людей. Тісна дружба зв’язала його з декабристами Пущиним і Рилєєвим. Він намагається підтримати своїх друзів, він вірить у них звільнення

Пушкін важко переживав розлуку з товаришами. Друзям були присвячені вірші “До Чаадаєва”, “У глибині сибірських руд…” і багато хто інші. Поет не міняв свої погляди, бажаної волі не почував, сильно тужив за друзями-декабристам. Пушкіна співчутливо ставився до засланих декабристів, брав участь у проводах їхніх дружин у Сибір і передав з ними свої вірші, серед них було послання Пущину й послання в Сибір, “Дум високе стремленье” - думи про волю, про щастя народу

Пушкін вірить: “не пропаде ваша скорботна праця”, за який ці мужні люди віддали свої життя. Найдуться люди, які будуть продовжувати їхню боротьбу за волю. Поет завершує вірш упевненістю в перемозі: Окови тяжкі впадуть, Темниці зваляться - И воля Вас прийме радісно у входу, И брати меч вам віддадуть. Від імені декабристів Пушкіну відповів Одоєвський: Наша скорботна праця не пропаде: З іскри займеться полум’я Вірш “Село” було написано в 1819 році. Воно складається із двох частин

У першої сільська місцевість описується як райський куточок, де можна знайти спокій і натхнення. Але друга частина зовсім іншого характеру. Вона повністю суперечить першої

У цій частині Пушкін викриває жорстоке кріпосництво. Пушкіна вгадав проблеми наступних століть. Це був теперішній поет, що будить добрі почуття в душах людей. Пушкіна переміг час і простір. Він був невизнаним генієм

Його епоха усе далі від нас, а його добутки як і раніше актуальні. І, по-моєму, сьогодні особливо необхідно всім читати книги цього безсмертного творця, щоб виховати в собі сьогодення людини