Метою вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі є формування широкої читацької компетенції у старшокласників, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.

Визначальною особливістю підручника Ковбасенка Ю.І. (видавництво “Грамота”) є те, що він зорієнтований на науковометодичне забезпечення вивчення навчального предмета не на пропедевтичній (5—7 класи) або гіперпропедевтичній (8 клас) основі, а з урахуванням історикохронологічного принципу, що зумовлює домінанти в його структуруванні та змістовому наповненні. На відміну від попередніх навчальних видань для 5—8 класів — це вже власне підручник, а не підручникхрестоматія. Крім того, літературні епохи подані не просто в хронологічній послідовності (Бароко — Класицизм — Просвітництво — Романтизм — Реалізм (від романтизму до реалізму), ай з ояорою на засвоєні учнями відомості щодо попередніх періодів. Такий підхід реалізується як у основному змісті підручника, так і в додаткових дидактичних фрагментах. Підручник зорієнтовано на упровадження нових форм моніторингу навчальних досягнень учнів.

У підручнику Назарця В.М. (видавництво “Вежа”) висвітлені найбільш суттєві ознаки і закономірності кожної художньої епохи, які представлені в оглядових розділах підручника. Кожний оглядовий розділ продовжує персональний підрозділ, що ознайомлює учнів із творчістю письменників, у творах яких конкретна літературна епоха знайшла своє найяскравіше втілення. Додатковий матеріал групується в рубрики “Літературна перерва”, “Куточок допитливого”, які допоможуть учневі краще орієнтуватися у великому обсязі інформації. Наприкінці кожного підрозділу містяться завдання творчопошукового характеру, що згруповані в рубрики “Перевірте свої знання”, “Подискутуйте”. Загальним підсумком вивченого впродовж навчального року є прикінцевий розділ “Підсумуємо вивчене за рік”. Привертають увагу рубрики “Літературна презентація”, “Літературознавча скарбничка”, які не тільки допоможуть скласти попереднє уявлення про художній твір,

але й сприятимуть поповненню знань про літературу як мистецьке явище.

У підручнику авторів Нікояенко О.М., Столій І.Л. (видавництво “Ранок”), крім загального концептуального вивчення світової літератури як єдиного процесу, також є свої методичні особливості. Подаються історичні огляди, які окреслюють основні проблеми розвитку культури певного періоду, монографічні розділи про письменників, різноманітні завдання, виконання яких допоможе уявити весь обшир культурних надбань епохи. Ці розділи допоможуть усвідомити роль і значення письменника у загальному літературному процесі, художні особливості його творів. Художні твори розглядаються в контексті, у зв’язках із біографіями письменників, важливими історичними і культурними подіями. Такий підхід дозволяє не лише краще зрозуміти передумови виникнення словесних явищ, а й повніше осягнути їх зміст. Частиною європейського мистецького процесу завжди було й українське письменство, тому автори акцентують увагу на найяскравіших виявах загальноєвропейського культурного розвитку в творах українських письменників. Деякі твори подаються в кількох перекладах, щоб дати найбільш повне уявлення про текст оригіналу.

Методичний апарат підручника Півнюк Н.О. Гребницької Н.М., Строганове’!” Г.М. (видавництво “Освіта”) націлений як на роботу учнів під керівництвом учителя, так і на самостійну роботу школярів. Система запитань і завдань об’єднана у блоки з позначками: “Опрацьовуємо прочитане”, “Порівнюємо”, “Робимо висновки”, “Перевіряємо себе”, “Творчі завдання”, “Практичні завдання”.

У підручнику вміщено портрети письменників, схеми, таблиці, цікаві ілюстрації. Графічно й у кольорах виокремлено головне й допоміжне, що дає змогу учням краще орієнтуватися в навчальному матеріалі. Узагальнити вивчене допоможуть запитання й завдання в рубриці “Підсумовуємо прочитане” наприкінці підручника. Подано “Інтернетвікторину” та перелік літератури для самостійного опрацювання (”Радимо прочитати”).

Передбачений програмами резервний час учитель може використовувати на власний розсуд відповідно до завдань вивчення предмета в конкретних умовах: додати години на вивчення певної програмової теми з тим, щоб поглибити її опрацювання, увести до кола вивчення додатковий твір, більше часу спрямувати на розвиток зв’язного мовлення школярів, виразне читання, опрацювання ними певних критичних матеріалів тощо.

Вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі здійснюється українською мовою. Відповідно до методичного листа Міністерства освіти і науки України № 1/9113 від 11.03.2004 року з метою створення сприятливих умов для самореалізації й мовного самовияву кожного учня, формування полікультурної особистості можливим є вивчення творів світової класики мовою оригіналу, яку учні вивчають і знають.

Головною передумовою реалізації ключових настанов згаданого методичного листа є те, що рівень вивчення школярами іноземної мови має бути достатньо високим, оскільки робота з оригіналом твору передбачає комплексне його опрацювання: осягнення його образної системи, художніх особливостей, унікальних словотвірних моделей, граматичних форм і синтаксичних конструкцій. Дія згаданого методичного листа МОН України реалізується також за умови якісної підготовки самого вчителя до опрацювання на уроці художнього твору мовою оригіналу, оскільки таке вивчення передбачає глибоке знання цієї мови насамперед самим педагогом.

Реалізація профільного навчання вимагає від учнів здійснення свідомого вибору щодо майбутньої професії. Важливість такої підготовки ще в основній школі обумовлює значення допрофільного етапу в 8—9 класах.

Програми для 8—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури укладено відповідно до “Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” з урахуванням основних державних вимог до навчальних досягнень учнів 8—9 класів, а також згідно з основними положеннями Концепції профільного навчання.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання: навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення; давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу; вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (у т. ч. у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва); відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури; розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо); виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства і, зокрема, українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, систему життєвих (у т.ч. естетичних) цінностей і пріоритетів, прагнення мати власне, ніким не нав’язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.

В умовах поступового переходу старшої школи на профільне навчання актуально звучить проблема якісної теоретичної розробки та втілення в щоденну практику системи вивчення літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій.

Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці “Твір” не робиться. У 9—11 (12) класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці з датою наступного уроку (надпис “Твір” не робиться).

Без дати виставляють оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці — “Напам’ять”)^ з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.

Надпис “Зошит”, як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка: “Зошит” (а не “за зошит”; І семестр (а не “за І семестр”) і т.д.

Відповідно до наказу МОН України від 05.05. 2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник.Міністерства освіти і науки України № 1315. — 2008) тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.

Pages: 1 2