Майстерність письменника в зображенні історії (по романі А. С. Пушкіна «Капітанська дочка») | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Майстерність письменника в зображенні історії (по романі А. С. Пушкіна «Капітанська дочка»)

А. С.Пушкін приступився до роботи над «Капітанською дочкою» в 1833 році й закінчив її в 1836 році. В останні роки життя письменника тема селянського повстання була однієї із центральних у його творчості, можливо, тому, що в 30-е роки зросла кількість селянських бунтів і збурювань, спрямованих, насамперед, проти кріпосництва. Ще в 1824 році Пушкін замислюється про роль народу в історії Росії. У драмі «Борис Годунов» поет піднімає важливу проблем}’ - проблему народу й влади. Потім він знову торкається цієї теми в незакінченій повісті «Історія села Горюхина» і продовжує її в Дубровском».

Тепер письменник акцептирует увага на «думці народному» як активному й навіть вирішальному факторі історії. Але Пушкін уважає, що зміна політичної структури суспільства неможливо без зближення дворян і селянських мас. Яким шляхом може відбутися це зближення?

Імовірно, саме над цією проблемою й міркував Пушкін у своєму романі «Капітанська дочка», у якому він не тільки відбиває повстання 1773-1775 років, але й торкає таких важливих тем, як твір з аллсоч. ру © 2005 проблеми боргу, честі й людського достоїнства. • У добутку оповідання ведеться від імені очевидця, що безпосередньо спостерігав за подіями того років. Але Гринев не є безликим засобом передачі фактів, він людина, що має свою думку, своє особисте сприйняття й розуміння происходящего.

Тому, спостерігаючи за подіями очами Гринева, героя досить типового, ми маємо можливість не тільки представити історичну ситуацію в Росії в 70-х роках XVIII століття, але й довідаємося про життя людей того часу, про їхні погляди й ідеали. Створюючи характери головних героїв, не дуже об’ємні, але змістовний і яскраві, Пушкін досить точно відбиває вдачі російського суспільства в епоху Катерини И. Наприклад, малюючи батьків Гринева, він розповідає нам про життя середнього шару дворян, що читають «щорічно одержуваний» «Придворний Календар», що поважають службу й цінують відданість батьківщині. Добрий Савельич, що терпить панські несправедливості, але все-таки люблячий «панське дитя» всім серцем, теж є типовим представником свого часу

Багато селян перейшли на сторону Пугачова й стали боротися проти кріпосництва й своїх панів. Але було багато й таких, як Савельич, які, привыкнув до рабства, уже ніяк не могли представити себе незалежними від своїх хазяїв. Образи Зурина, типового російського офіцера, що веде розпусне життя й не має ніяких серйозних думок у голові, Миронова й сто дружини, що живуть Мирно й просто, їхня кума Івана Ігнатійовича, добродушного дідка, що любить свою службу, нарешті, самого Пугачова, зі сто «панами генералами» - всі ці образи дають нам майже повне подання про життя провінційного дворянства того часу, про його конфлікти із селянами, що утомилися терпіти гноблення й несправедливість. Бєлінський називає ці образи «чудом досконалості по вірності, істині змісту й майстерності викладу».

Роман Пушкіна можна віднести до жанру історичного не тільки тому, що в ньому відбита життя селян і дворянства єкатерининської епохи. Досить чітко в ньому передані й конкретні історичні факти, зокрема повстання Пугачова. Пушкіна змушує свого оповідача згадувати навіть ті події, свідком яких не був ні він сам, ні його навколишні (наприклад, звістка про узяття Пугачовим інших фортець). Звичайно ж, із цього можна зробити висновок, що головною темою в добутку для автора було селянське повстання, а не любовна історія капітанської дочки з офіцером Білгородської міцності

Як я вже говорив, Пушкін намагається знайти шляхи зближення дворян і селян. Ця проблема, безсумнівно, грає важливу історичну роль, тому що поет бачить можливість зміни політичної структури суспільства тільки через це зближення. Але, показуючи, як сприймає все навколишнє Гринев, Пушкін доводить, що дворяни ще не здатні зрозуміти селян, а це означає, що зближення селянських мас і дворянства поки неможливо.

У деяких епізодах роману Гринев не розуміє навіть розмов своїх супутників, він не може пояснити дивну, незрозумілу тяп’ свою до Пугачова, дворянський офіцер лише сліпо кориться боргу й присязі, заради цього він іде навіть проти свого серця. Мені здається, Пушкін не у всім згодний з таким розумінням боргу й честі, але він не береться сперечатися зі своїм головним героєм, даючи нам можливість побачити, які ідеали були властиві тому суспільству. Безсумнівно, це знову говорить нам про те, що добуток носить історичний характер. Читаючи роман А. С.Пушкіна «Капітанська дочка», ми одночасно стежимо за любовним сюжетом і за історичними подіями, що відбуваються в описуваний проміжок часу. Цей добуток є цікавим і змістовним і. на думку Бєлінського, одним з найкращих добутків росіянці літератури

Збережи - » Майстерність письменника в зображенні історії (по романі А. С. Пушкіна «Капітанська дочка») . З'явився готовий твір.

Майстерність письменника в зображенні історії (по романі А. С. Пушкіна «Капітанська дочка»)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.