Стали все підходити й дивитися: блоха дійсно була на всі ноги підкована на теперішні підкови, а лівша доповів, що й це ще не все дивне

- Якби, - говорить, - був краще мелкоскоп, що у п’ять мільйонів збільшує, так ви изволили б, - говорить, - побачити, що на кожної подковинке мастерово ім’я виставлене: який росіянин майстер ту підківку робив

- И твоє ім’я отут є? - запитав государ

- Ніяк ні, - відповідає лівша, - мого одного й немає.

- Чому ж?

- А тому, - говорить, - що я дрібніше цих підківок працював: я гвоздики виковував, якими підківки забиті, - там уже ніякий мелкоскоп взяти не може

Государ запитав:

- Де ж ваш мелкоскоп, з яким ви могли зробити цей подив? А лівша відповів:

- Ми люди бедние й по бідності своєї мелкоскопа не маємо, а в нас так око пристрелявши.

Отут і інш придворні, бачачи, що лівші справа вигоріла, почали його цілувати, а Платов йому сто рублів дав і говорить:

- Прости мене, братик, що я тебе за волосиная віддер

Лівша відповідає:

- Бог простить, - це нам не вперше такий сніг на голову

А більше й говорити не став, та й ніколи йому було ні з ким розмовляти, тому що государ наказав зараз же цю підковану нимфозорию укласти й відіслати назад в Англію - начебто подарунка, щоб там зрозуміли, що нам це не дивно. І велів государ, щоб віз блоху особливий кур’єр, що на всі мови вчений, а при ньому щоб і лівша перебував і щоб він сам англійцям міг показати роботу і якісь у нас у Тулі майстра є

Платов його перехрестився

- Нехай, - говорить, - над тобою буде благословення, а на дорогу я тобі моєї власної кислярки надішлю. Не пий мало, не пий багато, а пий средственно.

Так і зробив - надіслав

А граф Кисельвроде велів, щоб обмили лівшу в Туляковских всенародних лазнях, обстригли в перукарні й одягли в парадний каптан із придворного півчого, для того, щоб схоже було, начебто й на ньому який-небудь жалуваний чин є

Як його таким манером обформировали, напоїли на дорогу сподіваємося із платовскою кисляркою, затягли ремінним поясом як можна тугіше, щоб кишки не тряслися, і повезли в Лондон. Звідси з лівшею й пішли закордонні види

Їхали кар’єр з левшою дуже незабаром, так що від Петербурга до Лондона ніде відпочивати не зупинялися, а тоько на кожній станції пояса на один значок ще вже перетягали, щоб кишки з легенями не переплуталися; але як лівші після подання государеві, по платовскому наказі, від скарбниці винна порція досхочу покладалася, то він, не евши, цим одним себе підтримував і на всю Європу російські пісні співав, тільки приспів робив по^-іноземному: "Ай люли-рє тре жули".

Кур’єр як привіз його в Лондон, так з’явився кому треба й віддав скриньку, а лівшу в готелі в номер посадив, але йому отут незабаром нудно стало, та і їсти схотілося Він постукав у двері й показав услужающему собі на рот, а той зараз його й звів у пищеприемную кімнату

Сіл отут лівша за стіл і сидить, а як чого-небудь по-аглицки запитати - не вміє. Але потім догадався: знову престо по столі перстом постукає так у рот собі покаже, - англійці догадуються й подають, тільки не завжди того, що потрібно, але він що йому не підходяще не приймає. Подали йому ихнего готування гарячий студинг у вогні, - він говорить: "Це я не знаю, щоб таке можна є", і вкушати не став; вони йому перемінили й іншої страви поставили. Також і горілки їх пити не став, тому що вона зелена-неначебто начебто купоросом заправлена, а вибрав, що всього натуральніше, і чекає кур’єра в прохолоді за баклажечкой.

А ті особи, якою кур’єр нимфозорию здав, цю же мінуту її розглянула в найдужчий мелкоскоп і зараз у публицейские відомості опис, щоб завтра ж на загальну звістку наклепом вийшов

- А самого цього майстра, - говорять, - ми зараз хочемо бачити

Кур’єр їх перепровадив у номер, а звідти в пищеприемную залу, де наш лівша порядно вже підрум’янився, і говорить: "От він!"

Англійці лівшу зараз хлоп-хлоп по плечу і як рівного собі - за руки. "Камрад, - говорять, - камрад - гарний майстер, - розмовляти з тобою згодом, після будемо, а тепер вип’ємо за твоє благополуччя".

Запитали багато вина, і лівші першу чарку, а він із увічливістю перший пити не став: думає, - може бути, отруїти з досади хочете

- Ні, - говорить, - це не порядок: і в Польщі немає хазяїна більше, - самі вперед їжте

Англійці всіх вин перед ним випробували й тоді йому стали наливати. Він устав, лівою рукою перехрестився й за всіх їхнє здоров’я випився

Вони помітили, що він лівої рукою хреститься, і запитують у кур’єра:

- Що він - лютеранец або протестантист? Кур’єр відповідає:

- Ні, він не лютеранец і не протестантист, а росіянці віри

- А навіщо ж він лівою рукою хреститься? Кур’єр сказав:

- Він - лівша й всі лівою рукою робить. Англійці ще більше стали дивуватися й почали накачувати вином і лівшу й кур’єра й так цілі три дні обходилися, а потім творять: "Тепер досить". По симфону води з ерфиксом прийняли й, зовсім освежевши, почали розпитувати лівшу: де він і чому вчився й доки арифметику знає? Лівша відповідає:

- Наша наука проста: по Псалтирю так по Напівсоннику, а арифметики ми нітрохи не знаємо. Англійці переглянулися й говорять:

- Це дивно. А Лівша ним відповідає:

- У нас це так повсюдно.

- А що ж це, - запитують, - за книга в Росії "Підлога усонник"?

- Це, - говорить, - книга, до того що відносить, що якщо в Псалтире що-небудь щодо гаданья цар Давид неясно відкрив, то в Напівсоннику вгадують доповнення

Вони говорять:

- Це шкода, краще б, якщо б ви з арифметики по крайності хоч чотири правила додавання знали, то б вам був набагато пользительнее, чим весь Напівсонник. Тоді б ви могли зміркувати, що в кожній машині розрахунок сили є, а те от хоша ви дуже в руках митецькі, а не зміркували, що така мала машинка, як у нимфозории, на саму акуратну точність розрахована і її підківок несть не може. Через це тепер нимфозория й не стрибає й дансе не танцюється

Лівша погодився

- Про цьому, - говорить, - суперечки ні, що ми в науках не зашлетеся, але тільки своїй батьківщині вірно віддані. А англійці кажуть йому:

- Залишайтеся в нас, ми вам більшу освіченість передамо, і з вас дивний майстер вийде. Але на це лівша не погодився

- У мене, - говорить, - удома батьки є. Англійці назвалися, щоб його батькам гроші посилати, але лівша не взяв

- Ми, - говорить, - до своєї батьківщини прихильні, і тятенька мій уже дідок, а мати-бабуся й звикши у свій прихід у церкву ходити, та й мені отут на самоті дуже нудно буде, тому що я ще в неодруженому званні

- Ви, - говорять, - звикнете, наш закон приймете, і ми вас женимося

- Цього, - відповів лівша, - ніколи бути не може

- Чому так?

- Тому, - відповідає, - що наша російська віра сама правильна, і як вірили наші правотци, так само точно повинні вірити й потомци.

- Ви, - говорять англійці, - нашої віри не знаєте:

Ми того ж закону християнського й те ж саме Євангеліє містимо

- Євангеліє, - відповідає лівша, - дійсно у всіх одне, а тільки наші книги проти ваших толще, і віра в нас повніше.

- Чому ви так це можете судити?

- У нас тому, - відповідає, - є всі очевидні докази

- Які?

- А такі, - говорить, - що в нас є й боготворние ікони й гроботочивие глави й мощі, а у вас нічого, і навіть, крім однієї неділі, ніяких екстрених свят ні, а по другій причині - мені з англичанкою, хоч і повінчавшись у законі, жити конфузно буде

- Отчого ж так? - запитують. - Ви не зневажайте: наші теж дуже чисто одягаються й господарські

А лівша говорить:

- Я їх не знаю. Англійці відповідають:

- Це не важливо суть - довідатися можете: ми вам гран-діву зробимося

Лівша засоромився

- Навіщо, - говорить, - дарма дівчин морочити. - И отнекался. - Грандеву, - говорить, - це справа панське, а нам нейдет, і якщо про цьому вдома, у Тулі, довідаються, наді ною більше глузування зробляться

Англійці полюбопитствовали:

- А якщо, - говорять, - без грандеву, те як же у вас у таких випадках надходять, щоб приємний вибір зробити?

Лівша їм пояснив наше положення

- У нас, - говорить, - коли людина хоче щодо дівчини докладний намір виявити, посилає розмовну жінку, і як вона прийменник зробить, тоді разом у будинок ідуть чемно й дівчину дивляться не таячись, а при всій спорідненості

Вони зрозуміли, але відповідали, що в них розмовних жінок немає й такого звичаю не водиться, а лівша говорить:

- Це тим і приємніше, тому що такою справою якщо зайнятися, то треба з докладним наміром, а як я цього до чужого нации не почуваю, то навіщо дівчин морочити?

Pages: 1 2

Збережи - » Лєсков Н. С. Лівша - глава чотирнадцята . З'явився готовий твір.