Важливою справою служіння народу були його педагогічна діяльність у Ясній Галявині й створення навчальних книг для народних шкіл Росії. «Абетка» і «Нова абетка» із чотирма «Російськими книгами для читання», написані в 70-і роки, ставляться до тієї частини літературної спадщини Л. Н. Толстого, що, «не відійшло в минуле»: «Ця спадщина бере й над цією спадщиною працює російський пролетаріат».

Педагогічні погляди Толстого не відрізнялися строгою послідовністю; у них були ті ж протиріччя, які характерні для його світогляду

Заперечуючи теоретично потребу широкої виховної програми для народу, він у той же час самозабутньо здійснював її в Яснополянской школі. Л. Толстой прагнув визначити, які книги любить і читає народ. Всі симпатії письменника належать народу, він вивчає запити читачів-селян, намічає шляхи створення літератури для народного й дитячого читання. Л. Толстой спостерігав дивну талановитість селянських хлопців. Він писав про це: «Мені й страшно, і радісно було, як шукачеві скарбу, який би побачив кольори папороті: радісно мені було тому, що раптом, зовсім зненацька, відкрився мені той філософський камінь, якого я марне шукав два роки — мистецтво вчити вираженню думок…».

• «Оповідання, байки, написані в книжках, є просіяне з в 20 разів більшої кількості приготовлених оповідань, і кожний з них був переробляй по 10 разів і коштував мені більшої праці, чим яке б не було місце із всіх моїх писань»,- писав він про роботу над книгою

В «Абетці» відбився багаторічний досвід роботи Толстого в Яснополянской школі й напружена творча праця письменника. Л. Н. Толстой у період роботи над «Абеткою» вивчав арабську, давньогрецьку й індійську літературу, відбираючи кращі добутки, які можна було використати для переказу дітям. Він уводив в «Абетку» найрізноманітніший матеріал з усної народної творчості: кращі з казок, байок, билин, прислів’їв, приказок. Не були залишені письменником без уваги добутку й сучасні йому навчальні книги. Л. Н. Толстой виступав у своїх добутках для дітей як захисник загальнонародної літератури, адресованої насамперед селянським дітям. У його творчості й поглядах на дитячу літературу відчувається вплив революційної демократії. Позначилися, звичайно, у деяких оповіданнях «Абетки» і протиріччя його світогляду. Ідея непротивлення злу насильством відбилася, наприклад, в оповіданні «Бог правду бачить, так не швидко скаже». «Абетка» Л. Толстого настільки відрізнялася від всіх навчальних книг манерою викладу, що відразу ж викликала спори. Деякі педагоги поставилися до неї вороже й дорікали Толстого за простоту й образність мови. Інші коливалися в оцінках і мовчачи очікували думки більшості. Треті схвалили, відразу відчувши новаторську талановитість «Абетки». Вирішальної в долі цієї «Абетки» виявилося реакційне відношення міністерства народної освіти - «Абетка» не була рекомендована для шкіл. Письменник був украй засмучений тим, що «Абетку» не зрозуміли, але не впав духом і узявся за переробку книги

В 1875 році з’являється друге видання «Абетки» за назвою «Нова абетка». Трохи пізніше були видані чотири томи «Російських книг для читання».

В «Новій абетці» Толстої сюжетно обробляє народні прислів’я, оформляючи їх як оповідання-мініатюри або байки. Наприклад, на основі приказки «Собака на сіні лежить, сама не їсть і іншим не дає» написана байка «Бик, собака й сіно». Для «Нової абетки» і «Російських книг для читання» Толстого характерне різноманіття жанрів: оповідання, нариси, байки, казки. У період переробки «Абетки» було написано більше 100 нових казок і оповідань, наприклад: «Три ведмеді», «Кісточка», «Кошеня», «Ноша», «Филипок», «Їжак і заєць». Нове видання було схвалено критикою й рекомендовано для народних шкіл як підручник і книга для читання. Речення в них прості, без ускладнююче сприйняття відокремлень і підрядних речень, наприклад: «Спала кішка на даху, стисла лапки. Села поруч кішки пташка. Не сиди близько, пташка, кішки хитрі». (Добутки чергуються, щоб не стомлювати дитину.) Поступовий зміст добутків розширюється; поперемінно даються те науково-пізнавальне оповідання, то байка, то казки, то минуле

«Нова абетка» вирішувала важливі педагогічні завдання: вона навчала рідної мови, розвивала художній смак, знайомила з побутом людей, життям природи; допомагала моральному вихованню. Більшість оповідань, повістей, казок, байок для «Нової абетки» Лев Толстой створювала сам. У деякі розділи були включені перероблені добутки різних жанрів народної творчості або російських і закордонних письменників

Навчальні книги Толстого відрізняються добре підібраним матеріалом для читання. Діти відразу ж прилучаються до багатств усної народної творчості

Прислів’я, приказки, казки, билини становлять значну частину навчальних книг Толстого: «Сказане слово срібне, а не сказане - золоте», «Крапля мала, а по краплі море». «Скручений, зв’язаний, по хаті танцює». (Віник.) «Кінець справі вінець». «Дурному птахові свій будинок не милий». «Один ллє, іншої п’є, третій росте». (Дощ, земля, трава.) В оповіданнях для найпершого читання, що складаються з одного речення, так ются корисні відомості пізнавального характеру або ради як поводитися: «Небо вище, море нижче», «Суши сіно на будинку» «Люби Ваня Машу». У кожному оповіданні й казці Толстої ставить конкретні завдання виховання, утворення й навчання

Мораль байок Толстого доступна дітям, дія розгортається драматично, гостро. Так, у байці «Осел і кінь» небажання коня допомогти ослові обертається проти її ж. Осів не витримав важкої ноші й упав мертвим, а коня довелося везти й поклажу, і ослину шкіру: «Не хотіла я трошки йому підсобити, тепер от усе тягну, так ще й шкіру».

Байки Л. Толстого виховують працьовитість, чесність, сміливість, доброту («Мураха й голубка», «Батько й сини», «Брехун», «Два товариші», «Старий дід і онученя»). Доброта й самовідданість голубки, що врятувала мурахи, викликають відповідне прагнення допомогти, і, коли вона потрапила в мережу, мураха рятує її: «Мураха підповзла до мисливця й вкусила його за ногу; мисливець охнув і упустив мережу». У байці «Батько й сини» батько показав наочно неслухняним синам, що потрібно жити в згоді, наказавши зламати віник. Виявилося, що цілком його зламати неможливо, а по прутику - дуже легко: «Так-те й ви: якщо в згоді жити будете, ніхто вас не здолає, а якщо будете сваритися так всі нарізно - вас усякий легко погубить».

У байці «Брехун» висміюються легкодумство й дурість хлопця-пастуха, що обманював мужиків, кричачи: «Допоможіть, вовк!» Коли ж справді прийшло лихо, лементу хлопчика не повірили, і вся череда була перерізана вовком

Письменник домагається, щоб мораль у його байках була не відверненої, а живий і конкретної. Так, у байці «Два товариші» її вимовляє той, котрий був залишений своїм іншому. У відповідь на питання, про що ведмідь говорило йому, він сказав: «А він сказав мені, що погані люди ті, які в небезпеці від товаришів тікають».

Байки Толстого описують реальні умови життя в селянській сім’ї, змушують задуматися над відношенням до старим і безпомічним. У байці «Старий дід і онученя» маленький Миша дає гарний урок своїм батькам, які залишали без догляду й турботи старого діда: «Це я, панотець, балію роблю. Коли ви з матінкою старі будете, щоб вас із цієї балії годувати». Байки Толстого виховують гуманні почуття, створюючи живі, різноманітні характери, показуючи складне й суперечливе життя села. Глибокий зміст, художність викладу, чітко виражена педагогічна спрямованість - характерні риси байок Л. Н. Толстого для дітей

Правда, у деяких байках відбилися протиріччя його світогляду («Від чого зло на світі», «Зайці й жаби»). Основна думка їх - заклик до терпіння, лагідності, моральному самовдосконаленню й самопожертві. Але подібних байок небагато, і не вони визначають основний напрямок у розвитку цього жанру Л. Толстим

Pages: 1 2