По-перше, вся система дієслів, що грає в поетичній картині роль зв’язок між іменами-поняттями, указує не на відгородженість “бито-(*94)вого” і “поетичного” полів значень, а на їх слитость: це дієслова контакту: “прочитати”, “показати” - або художньої дії: “зіграти”. І вони розкривають для “я” поетичні значення не поза, а в товщі побутових значень. “Океан” як символ поезії знайдений у холодці, а в лусці бляшаної риби прочитані “заклики нових губ” (поетизм “заклики” і не допускає речовинної конкретизації епітет “новий” змушують сприймати “губи” як узагальнено-поетичний символ).

Нарешті, сам цей побут має характерна ознака: це не просто слова, що позначають предмети. Це предмети, які не згадуються в традиційній поезії, але становлять звичайний мир іншого мистецтва - живопису. Лексикон вірша в його побутовій частині - це інвентар натюрморту, і навіть більш конкретно - натюрморту сезанновской школи. Не випадково побут з’єднується із чисто мальовничими дієсловами: “змазати”, “хлюпнути фарбу”. Повсякденний, тобто дійсний мир, - це мир прози, реальності й живопису, а умовної й помилковий - традиційної поезії

Поетична модель миру, що будує “я”, відштовхуючись від усіляких “ви”, - це семантична система, до якої “холодець” і “океан” - синоніми, а протиставлення “поезія - прозаїчний побут” зняте

Виникає така схема організації значеннєвих одиниць тексту:

Я < —- —- ->ВИ

яскравість вульгарність

злитість поезії й побуту противопоставленность поезії й побуту

Таким чином, у Маяковського семантична організація тексту на лексичному рівні будується як конфлікт між системою організації значеннєвих одиниць у даній індивідуальній структурі тексту й семантичною структурою слів у природній мові, з одного боку, і в традиційних поетичних моделях - з іншої2.

Ми свідомо трохи спрощуємо питання. Насправді текст вірша можна представити як реалізацію ряду (ієрархії) мов: “російський мова”, “російська літературна мова даної епохи”, “творчість даного поета”, “поетичний цикл як цілісна система”, “вірш як замкнутий у собі поетичний мир”. Стосовно кожної із цих систем текст буде виступати як різний ступінь реалізації, буде мінятися і його відносна “величина” на тлі системи

Текст публікуємо по книзі Лотман Ю.М. Про поетів і поезію: Аналіз поет. Тексту Мистецтво-Спб, 1996.-846c.

Pages: 1 2