На підвіконнях нашої школи коштують квіти. Батьки придбали або виростили їх власноручно й принесли влітку, перед святом 1 вересня. Але через тиждень частина горщиків була забруднена: у них з’явилися папірці, жуйки, листки були обірвані, зламані, квіточки валялися на підлозі. Невже учні не розуміють, що красу потрібно берегти? Адже все це створюється для нас! Виходячи на перерву, ми дихаємо чистим повітрям, тому що саме квіти допомагають його очистити. Ми також бачимо гарні листочки, лепесточки в акуратних горщиках, і самі кращаємо, людяніше. Навіщо ж поводитися, як дикі люди, яких, напевно, комусь будинку виховувати, або просто розповісти, що до людської роботи, завдяки якій квіти ростуть у горщиках, потрібно ставитися з повагою?

Невже є в нас такі жорстокі люди, які не розуміють, що квіти теж живі! їм боляче, коли їх рвуть, ламають, кидають! Просто вони не можуть нам про це розповісти! А може, ті учні, які це роблять, просто не замислювалися над тим, як безглуздо виглядають їхні вчинки? Від імені квітів хочу сказати вам: «Пора! Задумайтеся!». Тому що сьогодні вам не жаль зламати чужа квітка, а завтра ви зробите так само із чужим людським життям. Вам не буде жаль зламати її, адже ви вже почали це робити зі своєї власної…