Колишній однокласник Юрга Енача Генріх Вазер робить замальовки в Юлийском перевалі Граубюндена. Тепер це спритний і добромисний цюрихский протоколіст із більшими надіями на майбутнє. Зненацька він зустрічає Помпео Планта з дочкою Лукрецией. Юрг Енач, син бідного пастиря із Шаранса, і Лукреция росли разом, з дитинства вона обрала його своїм захисником, випробовуючи до нього ніжну прихильність. Поки Помпео Планта розмовляє з Вазером, дівчина тайкома пише Еначу на ескізі протоколіста слова попередження про лихо, що насувається, По дорозі у вальтеллинский Бербенн, де проповідує Юрг Енач, Вазера не пускають на нічліг в одне з подвір’їв

Бажаючи довідатися причину, він підглядає у вікно, спостерігаючи за бабою. Вона лає придуркуватого хлопчика Агостино, боячись довірити йому посилку. Скориставшись ситуацією, Вазер пропонує свої послуги й ночує у відведеній йому комірці

Мимоволі він стає свідком розмови Помпео Планта й найманого вбивці Робустелли, звідки довідається про замах, що готується, на Енача. Ранком Вазер разом з Агостино відправляється в шлях. Фанатично настроєний хлопчик розповідає, що баба наказала йому вбити сестру, але Генріх не сприймає всерйоз слова дурачка. Після прибуття Вазера привітають Юрг і його дружина Лючия, жінка доконаної краси й відданості. Її вальтеллинские родичи-католики незадоволені тим, що вона вийшла заміж за протестанта

Енач, пояснюючи другові жорстокість стосовно католицького кліру, говорить про неминучість жертв. Це людина неприборканої волі, сміливий до отчаянья й безмежно гордою, відданою всією душею Граубюндену. Помітивши хвилювання Вазера, пастор, приставивши до його горла ніж, змушує розповісти про намічений замах

Енач у супроводі Вазера безрезультатно намагається проникнути в прикордонну іспанську міцність Фуэнтес. Потім вони відвідують французького герцога Генріха Рогана, що відпочиває біля озера Комо на шляху у Венецію. Колишній проводир гугенотів у внутрішньої усобице тепер уповноважений кардиналом Ришелье охороняти інтереси Франції в політичній інтризі проти Австро^-Іспанії

Енач розмовляє з герцогом над військовою картою, виявляючи прекрасне знання топографії, Роган, погоджуючись із палкими висловленнями пастора, зауважує, що військово-політична й духовна влада не повинні сполучатися в одній особі. По дорозі назад до Енача й Вазера доходять вести про бунт католиків. Юрг вирішує зняти духовне одягання, тому що «Граубюндену потрібний меч». Народ осаджує пасторський будинок, у якому перебуває протестантські братії на чолі з Еначем. Поки Юрг обмірковує, як переправитися з Вальтеллины, фанатик Агостино, стріляючи через вікно, убиває свою сестру Лючию.

Енач із мечем у правій руці, несучи на лівої дружину, з’являється на порозі палаючого будинку, у його душі бушують гнів і спрага мести. Різанина в Бербенне - лише один із проявів звади, призвідником якої є Планта. Іспанці виступають із Фуэнтеса й військовою силою займають Вальтеллину. Енач, що став проводирем народної партії, осаджує замок Планта - Ридберг

Увірвавшись у Ридберг, месники знаходять Помпео, що спрятались у димоході каміна, і жорстоко розправляються з ним, зарубавши сокирою. Старий слуга Аука ховає закривавлене знаряддя вбивства, пророкуючи відплату. Юрг веде боротьбу проти іспанських і австрійських завойовників, про його відвагу й доблесть складаються легенди, Енача називають «граубюнденским Теллем». Але опір придушується переважаючими силами узурпаторів

Цюріх, відчуваючи страх перед Австрією, займає позицію невтручання. Снискавший повага Вазер швидко просувається по службовим сходам, йому доручений дозвіл політичних питань із Граубюнденом. Один раз Юрг Енач просить у Вазера пристановище на ніч, отут «граубюнденский Телль» вирішує покинути батьківщину й надійти в германське військо

Він бореться в Німеччині, потім під шведськими прапорами й зрештою переходить на службу Венеціанській республіці. Керуючи справами в Долмации, Енач проявляє себе відважним і талановитим воїном. Юрг веде переписку з Роганом, продумуючи плани звільнення Граубюндена. Венеціанський політик Гримани зацікавлений в усуненні Енача, тому що почуває в ньому небезпечну силу, здатну підняти заколот Вграубюндене.

Але Енач самовільно залишає Долмацию й відправляється у Венецію. Він заступається за дитину, задавленої п’яним полковником, що мчалися на коні, і на дуелі вбиває кривдника. У венеціанському соборі відбувається зустріч герцога Рогана й Енача. Призиваючи до звільнення батьківщини, Юрг малює алегорію: ототожнюючи себе з Георгієм Победоносцем, він уподібнює Францію каппадокийской царівні, а Іспанію - драконові

Герцог, оцінивши відкритість і цілеспрямованість Енача, погоджується на переговори. Лукреция знаходить притулок у свого дядька в Милане. Кузен Рудольф безрезультатно намагається домогтися її прихильності. Один раз, виконуючи дружній борг, він допоміг племінникові намісника Сербеллони проникнути в покои Лукреции. Але дівчина встає на свій захист і ранить Сербелонни.

Після чого вона дозволяє вернутися на батьківщину. Прибувши у Венецію, Лукреция звертається до герцогині, а потім до Рогану із проханням дозволити відплата за батька. Енач, що випадково почув благання дочки Планта, віддає себе в її руки. Лукреция повинна вирішити, кому належить життя Енача - їй або Граубюндену.

Незважаючи на шляхетність Юрга, вона не має сил укласти мир. Роган вирішує взяти Енача до себе на службу. Але Гримани засуджує колишнього пастора за вбивство полковника. Герцог клопоче за Енача. Получивший прізвисько «Кассандра» Гримани пророкує подальшу долю Рогана, указуючи на безмірне честолюбство Енача.

Не почувши далекоглядності венецианца, Роган наполягає на звільненні Юрга. Юрг стає наближеним Рогана, діючи в Граубюндене проти іспанського засилля. Іспанці захоплюють Енача, але, для того щоб переконатися в тім, що це дійсно він, просять місцевий люд пізнати бранця. Працівник, що пам’ятає події кривавого вбивства Планта, підтверджує особистість Енача. Проїжджаюча мимо Лукреция викриває своє інкогніто й затверджує, що це не та людина, що вбив її батька, а потім, ризикуючи власним життям, допомагає Юргу бігти

Далі події розвертаються сприятливо для Граубюндена, Рогану вдається витиснути австріяків і іспанців. Енач завойовує повага й довіра герцога під час зухвалих вилазок проти ворогів. Роган всією душею хворіє за граубюнденский край і його процвітання, у народі француза називають «добрий герцог». Однак Франція не поспішає повернути незалежність Граубюндену й вивести війська, війна з Німеччиною виснажила скарбницю, тому нема чим платити граубюнденским полицям. Серед місцевого населення росте невдоволення французьким втручанням і разом з тим віра Вюрга-Освободителя.

«Добрий герцог» одержує депешу, у якій договір, схвалений їм у Кьювенне, повернутий з рядом виправлень: війська повинні залишитися до висновку загального миру, а протестанти проживати у Вальтеллине не більше двох місяців у рік. Роган приховує від Граубюндена цей документ, повідомивши про нього лише Юргу. Енач, поставивши на карту свою людяність, стає Іудою стосовно герцога. Він приймає умови Іспанії: замість розриву із Францією Граубюнден одержав незалежність. Вести таємні переговори він доручає Лукреции, з якої, переступивши через всі перешкоди, сподівається з’єднатися. Батьківщина дорога їм обом - і Лукреция їде в Милан, поринувши в політичну боротьбу навколо Вальтеллины.

Присипляючи увагу Рогана, Енач піднімає граубюнденцев проти Франції. Очоливши бунт і ставши головнокомандуючим військ Граубюндена, він пред’являє ультиматум: війська Франції повинні покинути прирейнские зміцнення й Вальтеллину, а герцог залишається в заручниках. Роган не погоджується на умови Енача, уражений його зрадництвом. Але коли розмова йде небажаючих переприсягати волонтерів, герцог, щоб урятувати їх від розправи, підписує сувій

Барон Лекк, наближений до Рогану, пропонує помститися за честь Франції, але герцог уважає, що кровопролиттям і обманом не можна відновити славу рідної країни: «Я зволію зберегти честь, хоча б мені й довелося втратитися батьківщини». Далі Роган надходить на службу до герцога Веймарскому простим солдатом і в одному з боїв гине від ран. Іспанія вимагає католицизму в Груабюндене й вільного переходу військ. Енач приймає католицтво, намагаючись схилити Австро^-Іспанію до підписання договору про союзництво. Одночасно він загрожує повернути французький вплив і тільки тоді домагається підписання угоди, по якому полягає мир з Австрією й Іспанією й відновлюються границі й вільності Граубюндена. В’день вручення договору в Курей прибуває обер-бургомістр Цюріха Вазер, що привозить звістка про загибель Рогана.

Pages: 1 2