У кафі на одній із центральних вулиць аргентинської столиці збираються власники щасливих призів Туристської лотереї, яких очікує безкоштовний морський круїз. Одними з перших приходять колеги - викладачі державного коледжу Карлос Лопес і доктор Рестелли. Лопеса долають сумніву: дивно все організовано, ніде не можна довідатися ніяких подробиць. До чого недовіра, заспокоює Рестелли, лотерея державна, квитки поширювалися офіційно, важко очікувати підступу

Спереду - три місяці плавання, а оплачена відпустка - це вже значний виграш! Прикро тільки, що серед власників призів - учень їхнього коледжу Фелипе Трехо, страшенний ледар і нахаба, що напевно попсує їм чимало крові. Оскільки выигравшему надане право взяти із собою до трьох родичів, він відправляється в поїздку із сестрою Бебой і родителями. Сімейство намагається триматися чинно, зберігає важливо-пихатий вид. Лусио запросив із собою наречену Нору. Дівчина, вихована в строгих католицьких правилах, не повідомила батьків про від’їзд і тепер дуже нервує

Лусио знайомить її із приятелем по клубі Габриэлем Медрано, що також выиграли приз. Нора уражена: який у Лусио старий друг, йому не менше сорока, хоча він, звичайно, дуже елегантний. Медрано - зубний лікар, у нього приватний кабінет, але він тяготиться своєю прозаїчною професією, а поїздку, що підкрутилася, сприймає як відмінний прийменник порвати із черговою подружкою Беттиной. Клаудиа, що живе в розлученні із чоловіком, взяла із собою сина Хорхе й старого друга Персио, великого дивака й поета. Вони із хлопчиком відмінно ладять і люблять віддаватися фантазіям

Приїжджає на шикарному автомобілі дон Гало Поррильо, мільйонер, власник мережі більших магазинів, самотній паралітик, слуга ввозить його на кресле-каталке. Робочий хлопчик Атилио Пресутти, на прізвисько Пушок, їде в круїз у супроводі матері, нареченої Неллі й майбутньої тещі. Паула запросила із собою Рауля, з яким дружить десять років, ще із часів студентства. Обоє вони з багатих сімейств, Паула пішла в богему, а Рауль - архітектор

По його влучному спостереженню, ті, що зібралися в подорож представляють всі шари суспільства, досить яскраво виражені й процвітання й животіння. Всім трохи не по собі, вуж боляче багато неясностей із цією поїздкою. Дивно, що місце збору призначене тут, а не в митниці або на пристані. Речі було рекомендовано укласти заздалегідь, і багаж забрали ще ранком.

Наступає домовлений час - 18 годин. Двоє чоловіків у темно-синіх костюмах пропонують стороннім і проводжаючої покинути приміщення й приступають до перевірки документів. Персонал кафе дивується: дуже вуж що відбувається нагадує облаву, вулиця оточена поліцейськими, рух перекритий. Майбутніх мандрівників перепроваджують у військовий автобус. Інспектор Організаційного відомства радить будь-що-будь зберігати спокій, властиве вихованим людям, і не обурюватися дрібними неполадками й організаційними труднощами

Пароплав, на якому вони відпливають, називається «Малькольм», якщо не виникне непередбачених обставин, стоянки будуть у Ріо-де-Жанейро, Дакарі, Кейптауні, Йокогаме. Атмосфера страхаючої таємничості зберігається й у порту, але от, переборовши напівтемну пристань, мандрівники виявляються на борті пароплава. Вони приємно уражені: у каютах красиво й затишно, їхньої речі на місці. Правда, матроси говорять незрозумілою мовою й не пускають на корму, показуючи знаками, що проходу ні, та й провідні туди двері наглухо задраєні

Утомлені подорожани розходяться по каютах. Ранком виявляється, що пароплав усе ще стоїть на якорі на околицях Буенос-Айреса, Мандрівники збираються за сніданком, їх очікують шість накритих столиків. Бармен, якого розпитують про маршрут круїзу, прізвища капітана й інших подробиць, відповідає чемно, але ухильно. Пасажири знайомляться між собою, зближаються по симпатіях, спільним нтерес. Між Клаудией і Медрано виникає духовна близькість, приємні бесіди переростають у відверті розмови про прожитий, де звучить глибока незадоволеність життям

Увага гомосексуаліста Рауля залучає Фелипе. Паула поддразнивает друга: його новий обранець юний, гарний, дурний і безглуздий. Фелипе ж долають всі комплекси підліткового віку. Після минулої ночі Лусио почуває себе переможцем, а Нора жорстоко розчарована початком медяного місяця. Лопес відчуває потяг до Пауле, що небайдужі його залицяння

Під час досить вишуканого обіду пароплав починає маневрувати й нарешті виходить у відкрите море. Усі охоче віддаються безтурботному времяпровождению, до їхніх послуг басейн, солярій, спортзал, музичний салон, бібліотека. Тільки Рауля, Лопеса й Медрано турбує, чому все-таки закритий прохід на корму. Вони настійно вимагають зустрічі скапитаном.

Від офіцера, що представився штурманом, мандрівники намагаються домогтися, з якої причини їх тримають під замком у носовій частині пароплава. Після всіляких ухилень штурман зізнається, що не хотілося б псувати враження від приємної подорожі, але серед команди є два випадки захворювання тифом, судновий лікар застосовує найсучасніші методи лікування, однак необхідний карантин. Один із захворілих - капітан. Пасажири обурені: чому ж корабель вийшов з порту?

Як дозволив санітарний контроль? На думку Лопеса, суднова адміністрація погодилася на вигідну справу в останню мінуту, умолчав про те, що трапилося, на борті. Рауль думає, що вони мають справу не зі звичайним шахрайством, а скоріше метафізичним. За цим справжнім або мнимим карантином криється щось інше, що вислизає від них розуміння

Медрано теж уважає тиф вимислом, необхідно боротися із самоправністю суднової влади. Самовпевнений і тупуватий Лусио ніяк не може узяти до тями: через що його супутники так тривожаться? Лопес і Рауль все-таки змушують бармена відкрити один із дверей і довго блукають у похмурому лабіринті трюмних переходів, намагаючись відшукати шлях на корму, але безуспішно, однак в одному із приміщень Раулю вдається забрати револьвери

Сеньйор Трехо, вивідавши від сина про вилазку в глиб пароплава, виражає невдоволення, законослухняний Рестелли теж не схвалює надмірної гарячності. Дон Гало більше категоричний: якщо Лопес із друзями буде й надалі лагодити перешкоди адміністрації судна й насаджувати непокору на борті, наслідку для всіх пасажирів можуть виявитися самими жалюгідними. Медрано обурює думка, що, не будь вони оточені таким комфортом, вони б діяли энергичнее й рішучіше й давно покінчили б зі своїми сумнівами. Лопес припускає, що компанія, імовірно, займається темними справами, везе занадто помітний контрабандний вантаж. «Ми як у зоологічному саду, - скаржиться Хорхе, - тільки глядачі не ми», і слова дитини лише підсилюють тривогу

Прагнучих пригод Фелиле поодинці вживає ризиковані вилазки в трюм пароплава. Паула не може розібратися у своїх почуттях до Лопесу, у її відносинах з Раулем панувала ідеальна симетрія, нехай не без патології. На другий день подорожі дон Гало й доктор Рестелли влаштовують аматорський концерт, уважаючи це кращим засобом розтопити лід. Не побачивши на ньому Фелипе, Рауль відправляється на розшуки й виявляє підлітка в одному із трюмних приміщень разом із ґвалтівником-матросом. У Хорхе висока температура, судновий лікар припускає запалення легенів. Зв’язатися по радіо з Буенос-Айресом заборонено, а може бути, у хлопчика тиф? На ранок третього дня температура в маляти під сорок

Незважаючи на заборону, Медрано пропонує прорватися в радіорубку. Ізолювавши путающихся під ногами, Медрано, Лопес, Рауль і зненацька, що примкнув до них Пушок, озброївшись револьверами, проникають у кормову частину судна. У бійці з матросами постраждав Лопес, і Паула дбайливо за ним доглядає. У перестрілці смертельно поранений Медрано, що встиг до того змусити радиста передати радіограму Вбуэнос-Айрес.

Не можна ж оплакувати того, кого ледь знаєш, - міркує Клаудиа в тіла загиблого, але все-таки ця людина вмерла заради її й заради Хорхе. А він адже міг пожвавити неї своїм життям. За сніданком пасажири висловлюють збурювання безрозсудними витівками супутників

«Малькольм» коштує посередині океану, подорож переривається, запропоновано зібрати валізи. Хорхе поправляється, його хвороба була викликана тимчасовим нездужанням. На двох гідролітаках прибуває інспектор Організаційного відомства в супроводі поліцейських. Він шкодує про непорозуміння, що происшли, бере під захист дії суднової адміністрації

Pages: 1 2