Короткий зміст “Груповий портрет з дамою” Белль по главах - Частина 1 | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Короткий зміст “Груповий портрет з дамою” Белль по главах - Частина 1

Ліні Пфайфер, уроджена Груйтен, німкеня. Їй сорок вісім років, вона усе ще гарна - а в молодості була щирою красунею: блондинка, із прекрасною ставною фігурою. Не працює, живе майже що в убогості; її, можливо, виселять із квартири, вірніше, з будинку, що ніколи належав їй і який вона по легкодумству втратила в роки інфляції (зараз надворі 1970 р., Німеччина вже сита й багата). Ліні - дивна жінка; авторові, від імені якого йде оповідання, доподлинно відомо, що вона «невизнаний геній чуттєвості», але в той же час він вызнал, що Ліні за все життя була близька із чоловіком раз двадцять п’ять, не більше, хоча багато чоловіків і зараз неї жадають. Любить танцювати, часто танцює напівгола або зовсім нагая (у ванною); грає на фортепьяно й «досягла деякої майстерності» - у всякому разі, два етюди Шуберта грає чудово.

З їжі найбільше любить свежайшие булочки, викурює не більше восьми сигарет у день. І от що ще вдалося довідатися авторові: сусіди вважають Ліні повією, тому, мабуть, що вона їм незрозуміла. І ще: вона чи ледве не щодня бачить на екрані телевізора Діву Марію, «щораз дивуючись, що Діва Марія теж блондинка й теж не така вуж юна». Вони дивляться один на одного й посміхаються… Ліні - удова, чоловік загинув на фронті

У неї є син двадцяти п’яти років, він зараз у в’язниці. Очевидно, з’ясувавши все це, автор і задався метою зрозуміти Ліні, довідатися про неї якнайбільше, причому не від її - вона занадто мовчазна й замкнута, - а від її знайомих, друзів і навіть ворогів. Так він і почав писати цей портрет десятків людей, у тому числі тих, хто зовсім не знає Ліні, але може розповісти про людей, ніколи для неї важливих

Одна із двох близьких подруг героїні, Маргарет, зараз лежить у лікарні, умираючи від якоїсь страшної венеричної хвороби. (Автор затверджує, що вона куди менш почуттєва, чим Ліні, але просто не могла відмовити в близькості жодному чоловікові.) Від її ми довідаємося, наприклад, що Ліні лікувала слиною й накладенням рук і свого сина, і його батька - єдиного чоловіка, якого вона по-справжньому любила. Маргарет же дає перші відомості про людину, що зробила найсильніший вплив на Ліні, коли вона, ще підлітком, жила й училася при монастирі. Це черниця, сестра Рахіль Гинцбург, істота зовсім феєричне

Вона проходила курс у трьох кращих університетах Німеччини, була доктором біології й ендокринології; її багато разів заарештовували ще під час першої світової війни - за пацифізм; християнство прийняла тридцяти років (в 1922 р.)… І уявіть собі, ця высокоученая жінка не мала права викладати, вона служила прибиральницею при туалетах у монастирському інтернаті й, проти всіх правил пристойності, учила дівиць судити про їхнє здоров’я по калі й сечі. Вона бачила їх наскрізь і воістину вчила їхнього життя. Ліні відвідувала її й роки через, коли сестру Рахіль ізолювали від миру, замкнули в монастирському підвалі. Чому, за що? Так тому, що загальне тло групового портрета - прапор зі свастикою

Адже Ліні було всього одинадцять років, коли наці прийшли до влади, і весь розвиток героїні пройшло під знаком свастики, як і всі події навколо її. Отож, із самого початку свого панування наці оголосили католицьку церкву другим ворогом Німеччини після євреїв, а сестра Рахіль була й католичкою, і єврейкою. Тому начальство ордена відсторонило її від викладання й сховало під фартухом прибиральниці, а потім - за дверима підвалу: неї рятували від загибелі. Але після смерті сестри Рахілі, як би спростовуючи «коричневу» реальність Німеччини, реальність війни, арештів, розстрілів, Доносів, на могилі черниці самі собою виростають троянди. І цвітуть всупереч усьому. Тіло ховають на іншому місці - троянди цвітуть і там. Її кремируют - троянди виростають там, де немає землі, де один камінь, і цвітуть…

Так, дивні чудеса супроводжують Ліні Пфайфер… Маленьке чудо відбувається й із самим автором, коли він приїжджає в Рим, щоб довідатися побільше про сестру Рахілі. У головній резиденції ордена він знайомиться із чарівної й высокоученой черницею, вона розповідає йому історію із трояндами - і незабаром залишає монастир, щоб стати подругою автора. Так-Те от. Але на жаль, для самої Ліні чудеса, навіть світлі, завжди мають кепський кінець - але про це трохи пізніше, спочатку задамося питанням: хто, крім Рахілі, зрощував цю дивну жінку? Батько, Губерт Груйтен - є і його портрет

Простий робітник «вибився в люди», заснував будівельну фірму й став стрімко багатіти, будуючи зміцнення для гітлерівців. Не дуже зрозуміло, заради чого він наживав гроші - однаково «кидав їхніми стосами, пачками», як говорить інший свідок. В 1943 р. учинив зовсім незрозуміле: заснував фіктивну фірму, з фіктивними зворотами й службовцями

Коли справа розкрилася, його ледь не стратили - присудили до довічного висновку з конфіскацією майна. (Найцікавіша подробиця: викрили його тому, що в списках росіян робітників-військовополонених виявилися імена Раскольникова, Чичикова, Пушкіна, Гоголя, Толстого…) Правда, Груйтен пустився в цю эскаладу після загибелі сина Генріха, що служило в окупаційній армії Вдании.

Генріха розстріляли разом з його двоюрідним братом Эрхардом: юнаки намагалися продати якомусь датчанинові пушку; це був протест - продавали за п’ять марок. А Ліні… Вона втратила брата, перед яким схилялася, і нареченого - вона любила Эрхарда. Може бути, через цю подвійну втрату й пішла шкереберть неї життя

Може бути, тому вона й вийшла раптово заміж за людину зовсім незначного (він загинув через три дні після весілля; автор проте дає дуже докладний його портрет). Понад всі нещастя після осуду батька Ліні перестала бути багатою спадкоємицею, і неї послали відбувати трудову повинність. Знову маленьке чудо: завдяки якомусь високому заступництву вона потрапила не на військове підприємство, а в садівництво - плести вінки; вінків у ті роки було потрібно багато.

Ліні виявилася талановитою плетільницею, і власник садівництва Пельцер не міг на неї нарадуватися. А крім тоги, закохався в неї - як більшість її знайомих чоловіків. І туди ж, у садівництво, приводили на роботу військовополоненого лейтенанта Червоної Армії Бориса Львовича Колтовского. Ліні полюбила його з першого погляду, і він звичайно ж не встояв перед юною білявою красунею

Довідайся влади про цей роман, обох би стратили, але завдяки черговому чуду на закоханих ніхто не доніс. Автор приклав величезні зусилля, щоб з’ясувати, яким це образом російський офіцер уник концтабори «зі смертністю 1:1» і був переведений у табір «з надзвичайно низькою смертністю 1:5,8»? І поверх того, із цього табору його не посилали, як усіх, гасити палаючі будинки або розбирати завали після бомбувань, а відправляли плести вінки… Виявилося, що батько Бориса, дипломат і розвідник, служачи до війни в Німеччині, завів знайомство з якимсь «високопоставленою особою», що володіла величезним впливом і до, і після, і під час війни. Коли Борис потрапив у полон, його батько ухитрився сповістити про це знакомцу, і той сложнейшим шляхом знайшов Бориса серед сотень тисяч полонених, перевів його - не відразу, крок за кроком, - в «гарний» табір і прибудував на легку роботу

Можливо, через контакт із «особою» Колтовского-Старшого відкликали з його резидентури в Німеччині й розстріляли. Так, такий вуж рефрен цього оповідання: розстріляний, загинув, посаджений, розстріляний… …Вони могли любити один одного тільки вдень - на ніч Бориса вели в табір, - і тільки під час повітряних нальотів, коли покладалося вкриватися вбомбоубежище.

Тоді Ліні й Борис ішли на сусідній цвинтар, у великий склеп, і там, під гуркіт бомб і свист осколків, вони й зачали сина. (По ночах, будинку, - розповідає Маргарет, - Ліні гарчала: «Чому вони не літають удень? Коли ж знову прилетять серед дня?») Небезпечний цей зв’язок тривав до кінця війни, причому Ліні виявила невластиву їй хитрість і спритність: спочатку знайшла фіктивного батька майбутній дитині, потім все-таки зуміла зареєструвати дитя як Колтовского; самому Борисові заготовила німецьку солдатську книжку - на той момент, коли підуть наці й з’являться американці. Вони прийшли в березні, і чотири місяці Ліні з Борисом прожили в нормальному будинку, разом, і разом плекали дитини й співали йому пісні

Борис не захотів зізнатися, що він росіянин, і виявився прав: незабаром росіян «занурили у вагони й відправили на батьківщину, до батька всіх народів Сталіну». Але вже в червні його заарештував американський патруль, і Бориса послали - як німецького солдата - на шахти в Лотарингію. Ліні з’їздила на велосипеді вся північ Німеччини й у листопаді знайшла його нарешті - на цвинтар: у шахті відбулася катастрофа, і Борис загинув

Pages: 1 2

Збережи - » Короткий зміст “Груповий портрет з дамою” Белль по главах - Частина 1 . З'явився готовий твір.

Короткий зміст “Груповий портрет з дамою” Белль по главах - Частина 1





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.