На інший день він іде до дочки й, обвинувативши її в тім, що вона віддалася молодчикові «самого темного походження», пропонує їй сказати що-небудь у свій захист. Жінка горда, вона вирішує ні про що батька не просити, а покінчити рахівниця з життям, тому що впевнено, що улюбленого її вже немає в живі. Вона щиро зізнається у своїй любові, пояснюючи її достоїнствами Гвискардо й вимогами плоті, і обвинувачує батька в тім, що, перебуваючи під владою забобонів, він дорікає її не стільки в гріхопадінні, скільки у зв’язку з людиною неблагородним. Вона затверджує, що щира шляхетність не в походженні, а у вчинках, і навіть бідність указує лише на відсутність засобів, але не шляхетності. Приймаючи всю провину на себе, вона просить батька надійти з нею так само, як він надійшов із Гвискардо, у противному випадку обіцяє накласти на себе руки
Танкред не вірить, що дочка здатна здійснити погрозу, і, вийнявши серце із грудей убитого Гвискардо, посилає його Гисмонде в золотому кубку. Гисмонда звертається до серця коханого зі словами, що недруг подарував йому гробницю, гідну його доблесті. Обмивши серце слізьми й пригорнувши його до грудей, вона наливає в кубок отрута й до краплі випиває отруту. Раскаявшийся Танкред виконує останню волю дочки й ховає коханців в одній гробниці
П’ятий день Декамерона.
«У день правління Фьяметти пропонуються увазі оповідання про те, як закоханим після митарств і халеп зрештою посміхалося щастя»
П’ята новела П’ятого дня (оповідання Нейфили)
Гвидотто із Кремони виховує прийомну дочку Агнесу; після смерті він доручає її турботам свого друга, Джакомино з Павии, що переїжджає з дівчинкою у Фаэнцу. Там до неї сватаються двоє юнаків; Джанноле ди Северино й Мингино ди Минголе. Їм відмовляють, і вони вирішують викрасти дівчину силою, для чого вступають у змову зі слугами Джакомино. Один раз Джакомино відлучається ввечері з будинку. Юнаки пробираються туди, і між ними зав’язується бійка. На шум збігаються стражники й відводять їх втюрьму.
Ранком рідні просять Джакомино не подавати на безрозсудних молодиків скаргу. Той погоджується, заявляючи, що дівчина - уродженка Фаэнци, але він не знає, чия вона дочка. Йому відомо лише, у якому будинку під час розгарбування міста військами імператора Фрідріха була виявлена дівчинка. По шраму над лівим вухом батько Джанноле Бернабуччо довідається в Агнесе дочка. Правитель міста випускає обох юнаків з в’язниці, мирить їх між собою й видає Агнесу заміж за Мингино.
Шостий день Декамерона.
«У день правління Элисси пропонуються увазі оповідання про те, як люди, уражені або жартом, платили тим же або швидкими й спритними відповідями запобігали втраті, небезпеку й безчестя»
Перша новела Шостого дня (оповідання Филомени)
Один раз знатна флорентийка донна Оретта, дружина Джери Спини, гуляла у своєму маєтку з дамами й чоловіками, запрошеними до неї на обід, а оскільки до того місця, куди вони збиралися йти пішки, було далеко, один з її супутників запропонував: «Дозвольте, донна Оретта, розповісти вам прецікаву повість, і ви не заметете, як дійдете, начебто майже увесь час їхали на коні». Однак оповідач був настільки недотепний і так безнадійно зіпсував історію, що донна Оретта випробувала від цього фізичне нездужання. «Мессер! Ваш кінь дуже вуж спотикається. Будьте люб’язні, спустите мене», - з очаровательною улибкою мовила дама. Супутник «відразу вловив натяк, обернув його в жарт, сам перший засміявся й поспішив перейти на інші теми», так і не закінчивши початої повести
Сьомий день Декамерона.
«У день правління Дионео пропонуються увазі оповідання про ті штуки, які в ім’я любові або ж заради свого порятунку витворяли зі своїми догадливими й нездогадливими чоловіками дружини»
Сьома новела Сьомого дня (оповідання Филомени)
Молодий житель Парижа Лодовико, син розбагатілі на торгівлі флорентійського дворянина, служить при дворі французького короля й один раз від лицарів, що відвідали святі місця, чує про красу донни Беатриче, дружини Эгано де Галуцци з Болоньї. Заочно закохавшись у неї, він просить батька відпустити його в паломництво, а сам таємно приїжджає в Болонью. Побачивши донну Беатриче, він з першого погляду закохується в неї й вирішує залишитися в Болоньї, поки не доможеться взаємності, для чого під ім’ям Аникино надходить на службу до Эгано й незабаром входить у того вдоверие.
Якось раз, коли Эгано їде на полювання, Аникино відкриває Беатриче свої почуття. Беатриче відповідає йому взаємністю й запрошує вночі проникнути до неї в кімнату. Оскільки він знає, з якої сторони ліжка вона спить, вона пропонує доторкнутися до її, якщо вона буде спати, і тоді збудуться всі його мрії
Уночі, відчувши дотик Аникино, Беатриче вистачає його за руку й починає так ворочатися в постелі, що прокидається Эгано. Аникино, побоюючись пастки, намагається вирватися, але Беатриче міцно його тримає, тим часом розповідаючи чоловікові, що його нібито самий вірний слуга Аникино призначив їй побачення опівночі в саду. Пропонуючи чоловікові випробувати вірність слуги, вона змушує його нарядитися в її плаття й вийти в сад, що він і робить
Сповна насолодившись коханцем, Беатриче відправляє його в сад з величезним дрюком, щоб він як треба взгрел Эгано. Аникино обрушується на хазяїна зі словами: «Так ти сюди прийшла, уявляючи, що я збирався й збираюся обдурити мого пана?»
Насилу вирвавшись, Эгано прибігає до дружини й розповідає, що Аникино, виявляється, збирався неї випробувати. «Він так тобі відданий, що його не можна не любити й не поважати», - говорить дружина. Так Эгано переконується, які в нього віддані слуга й дружина, і завдяки цьому випадку Беатриче й Аникино ще багато разів віддаються любовним утіхам
Восьмий день Декамерона.
«У день правління Лауретти пропонуються увазі оповідання про те, які штуки щодня витворяють жінка із чоловіком, чоловік з жінкою й чоловік із чоловіком»
Десята новела Восьмого дня (оповідання Дионео)
У Палермо, як і в інших портових містах, існує порядок, по якому приїжджаючі в місто купці здають товари на зберігання в склад, іменований митницею. Митники виділяють для товару особливе приміщення й уписують товар із вказівкою цінності в митну книгу, завдяки чому жінки нечесного поводження легко довідаються про засоби купця, щоб потім заманити його в любовні мережі й обчистити до нитки
Якось у Палермо з доручення хазяїв з більшою кількістю тканин прибуває флорентиец по імені Никколо да Чиньяно на прізвисько Салабаэтто. Здавши товар на склад, він іде погуляти по місту, і на нього звертає увагу обізнана про його фінансове становище якась донна Янкофьоре. Через звідницю вона призначає юнакові побачення й, коли той приходить, усіляко його догоджає. Вони кілька разів зустрічаються, вона дарує йому подарунки, нічого не вимагаючи замість, і нарешті довідається, що він продав товар. Тоді вона ще ласковее приймає його, потім виходить із кімнати й вертається в сльозах, розповідаючи, що її брат вимагає негайно надіслати йому тисячу флоринів, інакше йому відрубають голову. Вірячи, що перед ним багата й чимала жінка, що поверне борг, він віддає їй п’ятсот флоринів, виручених за тканини. Одержавши гроші, Янкофьоре відразу втрачає до нього інтерес, і Салабаэтто розуміє, що його обдурилися
Щоб зникнути від переслідування хазяїв, що вимагають гроші, він їде в Неаполь, де все розповідає скарбникові імператриці Константинопольської й другові своєї сім’ї Пьетро делло Каниджано, що пропонує йому якийсь план дій
Упакувавши безліч тюків і купивши бочок двадцять з-під маслинового масла, Салабаэтто вертається в Палермо, де здає товари на склад, повідомляючи митникам, що не буде торкати цю партію до прибуття наступної. Пронюхавши, що прибулий товар коштує не менше двох тисяч флоринів, а очікуваний - більше трьох, Янкофьоре посилає за купцем
Салабаэтто робить вигляд, що радий запрошенню, і підтверджує слухи про цінності своїх товарів. Щоб завоювати довіру юнака, вона повертає йому борг, і він із задоволенням проводить із нею час
Збережи - » Книга новел Боккаччо «Декамерон» . З'явився готовий твір.