У Парижі проживає багатий купець Джаннотто ди Чивиньи, людина добрий, чесний і справедливий, котрий спілкується з купцем-іудеєм по імені Абрам і досить журиться, що душу настільки гідної людини через неправу віру загине. Він починає вмовляти Абрама перейти в християнство, доводячи, що віра християнська в силу своєї святості процвітає й усе ширше поширюється, а його, Абрама, віра, убожіє й сходить на немає. Спочатку Абрам не погоджується, але потім, внемля вмовлянням друга, обіцяє стати християнином, але лише після того, як відвідає Рим і понаблюдает життя намісника Бога на землі і його кардиналів

Таке рішення ввергає Джаннотто, знайомого із вдачами папського двору, у зневіру, і він намагається відговорити Абрама від поїздки, однак той наполягає на своєму. У Римі він переконується, що при папському дворі процвітають відверта розпуста, жадібність, обжерливість, користолюбство, заздрість, гординя й ще гірші пороки. Вернувшись у Париж, він повідомляє про свій намір хреститися, приводячи наступний довід: тато, всі кардинали, прелати й придворні «прагнуть стерти з особи землі віру християнську, і роблять це вони надзвичайно старанно, <…> хитромудро й <…> мистецьки», а тим часом віра ця усе більше поширюється - виходить, її вірно підтримує Дух Святої. Джаннотто стає його хресним батьком і дає йому ім’я Джованни.

Третя новела Першого дня (оповідання Филомени)

Оповідання повинен послужити ілюстрацією тієї думки, «що дурість часто виводить людей із блаженного стану й скидають у безодню зол, тоді як розум визволяє мудрого з безодні нещасть і дарует йому доконаний і непорушний спокій».

Дія відбувається при дворі Саладина, султана вавилонською, славного своєю перемогами над християнськими й сарацинськими королями, якогось скарбницю виснажили часті війни й надмірну розкіш. У спробі роздобути грошей він вирішує вдатися до допомоги єврея Мельхиседека, лихваря, і хитрістю одержати від нього необхідну суму

Призвавши єврея, він запитує, який закон той почитає за щирий: іудейський, сарацинський або християнський. Мудрий єврей, щоб не потрапити впросак, розповідає притчу

Одна людина мала дорогий перстень і, бажаючи зберегти його в сім’ї, повелів, щоб той із синів, що одержить перстень, уважався його спадкоємцем, а інші почитали б його за старшого в роді. Так і повелося в тій сім’ї. Нарешті перстень перейшов до людинии, що всіх трьох своїх синів любив однаково й нікому

не міг віддати переваги. Щоб нікого не кривдити, він замовив дві копії персня й перед смертю, потай від інших, кожному синові вручив по персні. Після кончини батька всі троє притязали на спадщину й пошану, на доказ пред’являючи перстень, але ніхто не міг визначити, який же перстень справжній, і питання про спадкування так і залишився відкритим. Те ж саме можна сказати й про три закони, які Бог-Батько дав трьом народам: кожний з них почитає себе спадкоємцем, власником і виконавцем щирого закону, але хто насправді їм володіє - це питання відкрите

Зрозумівши, що єврей із честю уник пастки, Саладин відкрито просить його про допомогу, а потім, сповна взяту суму повернувши, наближає до себе й надає високий і почесний пост

Другий день Декамерона.

«У день правління Филомени пропонуються увазі оповідання про те, як для людей, що піддавалися многоразличним випробуванням, зрештою, понад усяке очікування, всі добре кінчалося»

Перша новела Другого дня (оповідання Нейфили)

Мораль: «Нерідко той, хто намагається насміхатися над іншими, особливо над предметами священними, сміється собі ж на шкоду й сам же буває осміяний».

Після смерті німець із Тревизо по імені Арриго визнаний святим, і до його мощів, перенесеним у собор, приводять за зціленням калік, сліпих і хворих. У цей час у Тревизо із Флоренції приїжджають три лицедії: Стекки, Мартеллино й Маркезе, і їм хочеться подивитися на моці святого

Щоб пробитися крізь юрбу, Мартеллино причиняється калікою, якого друзі ведуть до мощів. У соборі його кладуть на моці, і він робить вигляд, начебто зцілився - розгинає скривлені руки й ноги, - але раптово його довідається якийсь флорентиец, що усім розкриває його обман. Його починають немилосердно бити, і тоді Маркезе, щоб урятувати друга, повідомляє стражникам, що той нібито зрізав у нього гаманець. Мартеллино вистачають і ведуть до градоправителя, де дехто із присутніх у соборі наговорює на нього, що він і в них зрізав гаманці. За справу приймається суворий і жорстокий суддя. Під катуванням Мартеллино погоджується повиниться, але з тією умовою, що кожний зі скаржників укаже, де й коли в нього зрізали гаманець. Усі називають різний час, тим часом як Мартеллино тільки що приїхав у це місто. Він намагається будувати на цьому свій захист, але суддя нічого й чути не хоче й збирається підняти його на шибеницю

Тим часом друзі Мартеллино звертаються за заступництвом до людини, що користується довірою градоправителя. Викликавши Мартеллино до себе й посміявшись над цією пригодою, градоправитель відпускає всіх трьох восвояси.

Третій день Декамерона.

«У день правління Нейфили пропонуються увазі оповідання про те, як люди завдяки хитромудрості своєму домагалися того, про що вони жагуче мріяли, або ж знову знаходили втрачене»

Восьма новела Третього дня (оповідання Лауретти)

Дружину багатого селянина Ферондо любить якийсь абат. Він обіцяє їй позбавити її чоловіка від ревнощів, а в нагороду просить дозволу володіти нею, запевняючи її, що «святість від того не применшується, тому що вона перебуває в душі», а він збирається зробити гріх плотський. Жінка погоджується

Абат напуває Ферондо сонним порошком, і він нібито вмирає. Його ховають у склепі, звідки абат з одним довіреним ченцем переносять його в підземелля. Ферондо, що вважає, що потрапив у чистилищі, щодня піддається пороттю нібито за виявлену при житті ревнощі, а абат тим часом розважається з його дружиною. Так проходить десять місяців, і раптом абат довідається, що його коханка вагітна. Тоді він вирішує випустити її чоловіка. Чернець повідомляє Ферондо, що незабаром той воскресне й стане батьком дитини. Знову приспавши його, абат із ченцем повертають його в склеп, де той прокидається й починає кликати рятуйте! Усі визнають, що він воскрес, отчого віра у святість абата збільшується, а Ферондо виліковує від ревнощів

Четвертий день Декамерона.

«У день правління Филострато пропонуються увазі оповідання про нещасну любов»

Перша новела Четвертого дня (оповідання Фьяметти)

Гисмонда, дочка принца Салернского Танкреда, рано стає вдовою й, вернувшись у будинок батька, не поспішає виходити заміж, а доглядає собі гідного коханого. Вибір її падає на Гвискардо, юнака низького походження, але шляхетного поводження, слугу в будинку батька. Мріючи про таємне побачення, Гисмонда передає йому записку, у якій призначає зустріч у занедбаній печері й пояснює, як туди потрапити. Сама вона проходить туди по стародавньої потайной сходам. Зустрівшись у печері, коханці проходять до неї в спальню, де й проводять час. Так вони зустрічаються трохи раз

Один раз Танкред заходить до дочки, коли та гуляє в саду, і, очікуючи її, випадково засипає. Не помітивши його, Гисмонда приводить у кімнату Гвискардо, і Танкред стає свідком їхніх любовних утіх. Непомітно вибравшись із кімнати, він велить слугам схопити Гвискардо й заточити його в одній з кімнат палацу

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Книга новел Боккаччо «Декамерон» . З'явився готовий твір.