По-третє, слідчий не може покладатися на те, що він адекватно сприйняв жест допитуваного. Крім крайньої невизначеності значення жесту, він буває часто й просто двозначним або навіть багатозначним. Тому перепопит особливо необхідний

Уже зі сказаного видно, яку величезну роль грає мовлення в діяльності слідчого. По суті, слідчий зобов’язаний професійно володіти навичками мовлення. На жаль, у юридичному утворенні цій стороні питання дотепер приділяється недостатньо уваги

Зупинимося більш докладно на специфіці мовлення в особливо характерному випадку: в умовах бесіди слідчого з підслідним або свідком

Бездоганне володіння мовою й розвиток навичок мовлення необхідні слідчому по різних причинах

По-перше, вони забезпечують об’єктивність і вірогідність розслідування, а надалі й судочинства. Якщо слідчий щось недозрозумів або зрозумів неправильно, або зрозумів, але не встиг адекватно відбити в протоколі, це так і залишиться в справі, і лише з дуже більшою працею може бути виправлене

По-друге, вони забезпечують доступність мовлення слідчого. Цей фактор не менш важливий. Адже якщо навіть слідчий правильно розуміє слова допитуваного, іноді досить одного неточного або невміло поставленого питання, щоб допит пішов по неправильному шляху

По-третє, розвиток мовних навичок і вмінь дозволяє слідчому встановити з допитуваним живий психологічний контакт, збудити в нього довіра: для цієї мети слідчий може й повинен вибирати для співрозмовників різної підлоги, віку, утворення, соціальний приналежності різні слова, різне побудова мовлення, уміти ( в ідеалі) говорити з кожним на нього мові

Слідчий, що працює в іншомовному середовищі, повинен опанувати хоча б в обмеженому ступені мовою місцевого населення: рівень довіри до людини різко підвищується, якщо населення бачить, що він якщо не опанував, то хоча б намагався опанувати мовою, і, таким чином, людина не “сторонній”, не “випадковий”. Найкраще починати допит місцевою мовою й, з появою труднощів, продовжувати його через перекладача, чим працювати з перекладачем із самого початку й тим самим мимоволі протиставляти себе навколишнім

По-четверте, розвинені мовні навички істотні й для професійної діяльності самого слідчого. Вони сприяють чіткості і ясності мислення, допомагають переборювати сковуючий вплив професійної мови, що нерідко відбиваються в деякій шаблонності криміналістичної думки

Які ж саме особливості мовлення слідчому корисно розвивати?

По-перше, це багатство словника, уміння в кожний момент, у будь-якій ситуації вибрати саме те слово, що доречно й необхідно.

По-друге, це дифференцированность уживаних засобів мови, не просте вміння вибрати потрібну форму вираження, а багатство стилістичних і інших язикових шарів, з яких ці вираження можна черпати. Так, слідчий може правильно й доречно вживати слова, але ефект від його бесіди буде зовсім інший, якщо він у розмові із селянином буде вільно користуватися його словником, у розмові з бухгалтером - його професійною лексикою, а розмові із професійним кримінальником покаже знання “блату”. Разом з А.Р. Ратиковим ми вважаємо, що слідчий зобов’язаний розуміти “блат”, але не повинен, крім як у самих виняткових випадках сам його вживати

По-третє, це вміння адекватно зрозуміти мовлення свідка або підслідного, тобто вміння поставити себе на його місце й “почути” у цьому мовленні те, що хотів вкласти в неї мовець, а не слідчий сам мав би у виді, говорячи ті ж слова й уживаючи ті ж вираження. Чим вище кваліфікація слідчого, тим объективнее його розуміння мовлення свідка або підслідного, тим менше він “вкладає” у це розуміння від свого особистого мовного досвіду, від своїх власних мовних особливостей

Загальна вимога до мовлення слідчого можна сформулювати так: вона повинна бути максимально короткої, ясної й простий на вибір слів і синтаксичному будую

Інший характер носить письмове мовлення, використовувана в ділових паперах і професійних актах слідчого. Вона обмежується фактичною інформацією, звернена до розуму й не розрахована на пробудження емоцій

Мова документів відрізняється стислістю й лаконічністю, вона більше економічний, чим багатослівне усне мовлення. Разом з тим, структурно він більше розгорнутий, тому що все, що в усному мовленні заміняється й відшкодовується загальною ситуацією й взаємним сприйняттям співрозмовників, повинне бути виражене й зафіксовано вдокументе.

У зв’язку із цим варто особливо зупинитися на техніку протоколювання, який найчастіше не приділяється належної уваги. Протокол служить джерелом доказів, і від його якості залежить можливість використання встановлених даних у ході подальшого розслідування й судового розгляду

При складанні протоколів допитів, у яких фіксуються показання, тобто живаючи мовлення свідків, що потерпіли, підозрюваних і обвинувачуваного, перед слідчим виникає нелегке завдання: запам’ятати отримані повідомлення по можливості дослівно. На практиці ж постійно доводиться зустрічати “стилизированние” протоколи, у яких усі говорять однаково. Це відбувається тому, що слідчий неправильно вкладає в їхні вуста свою власну, невластиву їм мовлення. У результаті на суді часом це дискредитує матеріали розслідування, стирає їхню доказову цінність. Пам’ятаючи про таку небезпеку, слід по можливості дотримуватися формулювань, зворотів мовлення й стилю допитуваних

Що ж стосується процесуальних актів, не пов’язаних з фіксацією чиїх-або показань (протоколи огляду, обшуку та ін.), те їхня мова повинен бути строго документальним, як і мова інших ділових паперів слідчого

Слідчому необхідно постійно вправлятися в точності передачі чужого мовлення, у повному, ясному, правильному й послідовному описі подій і предметів з використанням мінімальної кількості слів, регулярно критично розбирати складені документи

Скільки б не говорилося про необхідність критичної оцінки матеріалів наслідку й дізнання, ми не можемо уникнути такого психічного явища, як “гіпнотична дія” документа. Написане або надруковане слово найчастіше сприймається як найбільш авторитетне, що заслуговує повної довіри

У забезпеченні повноти й точності протоколювання велике значення має використання стенографії й звукозапису, що є засобами контролю й самоконтролю, що технічно спрощує працю слідчого (людина може написати 20-30 слів у мінуту, продиктувати ж в 2-3 рази більше).

Pages: 1 2 3

Збережи - » Інтелектуальні якості слідчого . З'явився готовий твір.