Загородіте полю ворота своїми гострими стрілами за землю Руськую, за рани Ігореві, смілого Святославича!

Інші руські князі охарактеризовані хоч і стисло, але кожен по-своєму. У цих образах (Роман Волинський, Рюрик Ростиславич, Всеволод Володимиро-Суздальський, Ярослав Осмомисл Галицький та ін.) автор «Слова» підкреслює більше їхні позитивні риси, ніж негативні. Він гіперболізує військові подвиги руських князів, їхню могутність і славу. Так, Всеволод Суздальський може Волгу веслами розкропити, а Дон шоломами вилити. Ярослав Осмомисл, батько Ярославни, підпер гори угорські списами. У «Слові» важливе місце займає образ київського князя Святослава. Він змальовується як глава всієї Руської держави що турбується про загальноруські інтереси Це не тільки мудрий державний діяч та організатор захисту вітчизни а й талановитий воєначальник який зумів об’єднати руські сили й розгромити половецьке військо Високо підносячи Святослава Київського поет змальовує його як основного виразника ідеї загальноруської єдності необхідності спільних дій проти ворога Ця патріотична ідея знайшла найсильніший вияв у «золотому слові» Святослава Дорікаючи Ігоревіта Всеволоду за їх необдуманий вчинок Святослав сумує з приводу поразки яка принесла багато горя Руській землі Через образ Святослава виражена

Суть «Слова» - заклик до руських князів до єднання якраз напередодні навали татаро-монгольських полчищ.