Безпосереднім об’єктом грабежу є право власності конкретної особи на певне майно. Так, наприклад, при розкраданні шляхом грабежу автомобіля, що належить потерпілому, безпосереднім об’єктом грабежу буде виступати право власності потерпілого на автомобіль

Предмет грабежу є речі, що перебувають у цивільному звороті. До них, згідно ст. 128 ГК, ставляться гроші, цінні папери, інше майно. Інші об’єкти цивільних прав, зазначені в даній статті не можуть бути предметом грабежу, оскільки вони не є предметами матеріального світу й не можуть бути викрадені відкритим способом. Особлива увага необхідно приділити грабежу предметів, вилучених із цивільного звороту. При здійсненні подібного виду злочинів відповідальність по ст. 161 КК РФ не наступає. Кримінальний кодекс містить ряд злочинів, що передбачають кримінальну відповідальність за грабіж предметів, вилучених із цивільного звороту (ст. ст. 221, 226, 229 КК РФ). Відповідальність у подібних випадках за правилом про конкуренцію загальної й спеціальної норм наступає по спеціальній нормі, а норма ст. 161 КК у цьому випадку буде загальної

Вартість викраденого не впливає на кваліфікацію злочину як грабежу й особа не може бути звільнене від кримінальної відповідальності із залученням до адміністративного за дрібне розкрадання, оскільки дане діяння характеризується високим ступенем суспільної небезпеки, обумовленої способом здійснення злочину даного виду

Об’єктивна сторона грабежу характеризується діянням, причинно-наслідковим зв’язком , наслідком і способом здійснення злочину. Діяння виражене у формі дії, під яким розуміється телодвижение винного, інших осіб. Грабіж неможливо зробити у формі бездіяльності, оскільки необхідно вилучення майна в потерпілого. Необхідно враховувати, що вилучення повинне бути безоплатним, тобто без подання еквівалентного вартісного відшкодування власникові. Приміром, якщо громадянин А., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, візьме із прилавка, залишеного без догляду продавцем, пляшку кефіру, залишивши на прилавку гроші, то в цьому випадку склад грабежу відсутній, оскільки немає ознаки безплатності

Наступною ознакою об’єктивної сторони грабежу є суспільно небезпечний наслідок у вигляді заподіяння збитку власникові або іншому законному власникові цього майна. Воно повинне виражатися в позбавленні власника можливості володіти й користуватися викраденим майном

Відкритим розкраданням є таке протиправне вилучення чужого майна, що відбувається в присутності потерпілого, осіб, у веденні або під охороною яких перебуває майно, або на очах у сторонніх, коли особа, що робить розкрадання, усвідомить, що присутні при цьому особи розуміють характер його дій, але ігнорують дану обставину (Постанова Пленуму Верховного Суду РСФСР № 31 від 22 березня 1966 р.).

Суб’єктивні ознаки. До суб’єктивних ознак грабежу ставиться суб’єктивна сторона яка у свою чергу характеризується ознаками: провини (у формі наміру й необережності); мотиву , мети , і афекту (характеристика поводження особи на час здійснення злочину, а не на час судового засідання).

Грабіж може бути зроблений тільки з прямим наміром : особа усвідомлює, що незаконно вилучає майно, на яке не має ні дійсного, ні передбачуваного права, передбачає, що своїми діями заподіє власникові прямий матеріальний збиток, і бажає цього. Л. Д. Гаухман і В. А. Павшковский відзначають у своїй книзі що: “Наміром здійснюючий насильницький грабіж охоплюється ще й застосування насильства, не небезпечного для життя або здоров’я потерпілого, або погрози таким і використання насильства або погрози як засіб викрадення майна або втримання вже викраденого майна”.

Під вилученням потрібно розуміти протиправний витяг, видалення й будь-яке інше відокремлення майна з володіння власника з одночасним перекладом його у фактичне незаконне фізичне володіння злочинця

Корисливі мотив і ціль , обов’язкові ознаки грабежу. Користь по визначенню російського тлумачного словника – це прагнення до особистої вигоди, наживі, жадібність. Мотив у даному складі злочину припускає прагнення особи до збагачення , (наживі) шляхом вилучення, якої або матеріальної, майнової вигоди, що є для злочинця метою . Судова колегія, розглянувши матеріали справи, установила, що при оцінці дій К. суд не взяв до уваги конкретну обстановку, у якій відбувалися зазначені події

К. пристав до С. у центрі села Турки, на вулиці, у багатолюдному місці. Перебуваючи в стані сп’яніння, не пам’ятав случившегося, а коли на інший день довідався про всім що произошли, то виплатив потерпілу вартість плаща який, був забруднений вгрязи.

Всі ці дані свідчать про відсутність у К. наміру на пограбування

Судова колегія по кримінальних справах Верховного Суду РСФСР перекваліфікувала дії К., зі ст. 15 ч. 2 ст. 145 КК РСФСР на ч. 1 ст. 206 КК РСФСР.

Оскільки суб’єктивна сторона визначається як інтелектуально вольове відношення особи до чиненого діяння й до його наслідків, афект буде встановлюватися в даному складі не як одна з характеристик осудності суб’єкта, а саме як характеристика інтелектуально вольового відношення до діяння і його наслідку на час здійснення злочину

Особливість, що лежить в основі виділення грабежу в самостійний склад злочину, складається у відкритому способі вилучення майна. Відкритим уважається таке викрадення, що відбувається в присутності потерпілого або осіб, у веденні або під охороною яких перебуває майно, або в присутності сторонніх, коли особа, що робить розкрадання усвідомлює, що присутні розуміють характер його дій, але ігнорує дана обставина. При цьому питання про відкритий характер розкрадання майна зважується на підставі суб’єктивного критерію, тобто виходячи із суб’єктивного сприйняття обстановки потерпілими й винним. Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду РФ N 31 від 22 березня 1996 р. “Про судову практику по справах про грабіж і розбій” (у ред. Постанов Пленуму Верховного Суду РФ від 23.12.70 N 54, від 27.07.83), “викрадення є відкритим (грабежом), якщо винний усвідомлював, що робить його в присутності потерпілих або інших осіб і що вони розуміють характер його дій.”

Отже, об’єктивна сторона грабежу характеризується активними діями злочинця, що складаються у відкритому ненасильницькому заволодінні чужим майном. Типовим грабежом є “ривок”, тобто раптове захоплення чужого майна, чинений без наміру зробити який-небудь фізичний вплив на потерпілого

У цьому випадку варто враховувати, що грабіж зізнається кінченим з моменту заволодіння чужим майном і одержання можливості розпоряджатися їм за своїм розсудом. Суспільно небезпечні наслідки грабежу, виражені у вигляді майнового збитку, нанесеного власникові або іншому законному власникові майна, є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього виду розкрадання. При цьому в розрахунок не приймається та обставина, встиг винний фактично розпорядитися викраденим майном або використовувати його чи ні. Фактична реалізація цієї можливості перебуває поза рамками об’єктивної сторони грабежу

Невдала ж спроба відкрито заволодіти майном розглядається лише як замах на грабіж

Крім того, відповідно до коментарю до Кримінального кодексу, не утворять складу грабежу й відкриті дії, спрямовані на заволодіння чужим майном з метою його знищення, чинені з хуліганських спонукань або з метою тимчасового його використання, або у зв’язку з дійсним або передбачуваним правом на це майно. Як приклад можна розглянути наступну ситуацію

Pages: 1 2 3 4