Переведена на російську мову повість «Юність розбійника» - одна із кращих книг Л. Ондрейова. Це повість про життя гірського словацького села. Головний герой повести - підліток Ергуш. Ондрейов - прекрасний оповідач, це одна з особливостей його творчості, пов’язана з народною традицією. Саме в інтонації оповідача визначаються необхідні акценти. Із цим зв’язана й художня палітра розкриття характеру. Те автор малює картини життя сільських дітлахів, що приймають участь у всіх справах дорослого населення - вони пастухи, косарі, підсобні робітники,- те занурює нас у мир дитинства, показуючи допитливість і жвавість натури своїх героїв їхньої прихильності, симпатії й антипатії, гри, відношення кприроде.
Мірилом людяності стає Ергуш, що втілив всі кращі якості селянина. Він добрий, чесний, працьовитийі; гори й ліси для нього не тільки джерело життя, але й джерело насолоди. Він розуміє їхню красу й суворість, насолоджується сходом сонця й нічним лісом, і ця ж природа зв’язана для нього з боротьбою народу проти гнобителів. Ліс і гори вкривають розбійників, месників, що покинули мирні села, де трудовому людині не вистачає хліби, де він виявляється рабом і жебраком. У пошуках правди й справедливості герой повести Ергуш доходить висновку, що й він, подібно своєму батькові, подібно многим іншим, відправиться в ліс, щоб стати розбійником. У період другої світової війни словацька література для дітей була підпорядкована реакційної й клерикальної ідеології. Вся прогресивна література переслідувалася, і була порушена зв’язок з літературою для дорослих, у якій мотиви протесту здобували різні форми
У післявоєнний період дитяча література Словаччини розвивалася дуже бурхливо. З’явився цілий ряд талановитих дитячих письменників, багато письменників для дорослих створюють дитячі книги, і, таким чином, дитяча література стає повноправною частиною всього національного мистецтва. У перші роки після звільнення словацька дитяча література була зайнята насамперед політичним вихованням дитини. Це був необхідний етап у її розвитку: потрібно було перебороти вплив буржуазної й клерикальної літератури. Наприкінці 50-х років все частіше й частіше письменники прислухаються до голосу читача,
шукаю г свої власні шляхи в книгах для дітей, звертаються | витті поминанням про власне дитинство. Однієї з таких книг, що одержали визнання, була повість Марії Янчовой (р. 1908) 1Оповідання бабусі», написана в ключі традиційної народної повісті. М. Янчова у своїй книзі звертається до минулого словацького народу. Оповідання бабусі пов’язані з особистими спогадами письменниці. Спокійний оповідальний тон оповідача, що малює картини суворого життя селянства, створює особливий емоційний контраст. Здавалося б, неможливо розповідати про цьому спокійно, але образ бабусі, зануреної В спогади, що так багато бачив і пережила, підсилює лот емоційне розжарення саме своєї бесстрастностью зображення минулого
До цього ж періоду ставиться початок творчості Рудо Морица (р. 1921), що був ініціатором і організатором нової словацької літератури, займаючи пост головного редактора видавництва «Младе літа». У творчості Р. Морица помітно тематична й жанрова розмаїтість. Їм написані романи для дітей, повісті й оповідання про природу, спорт, розвиток науки, історичні повісті. Він переконаний, що в книзі для дітей повинні бути цікаві сюжет, динаміка, мир треба показувати радісно й відповідно сприйняттю дитини. У себе на батьківщині Р. Мориц - один із самих популярних дитячих письменників. Він часто виступає із критичними статтями й веде більшу роботу у видавництві книг для дітей і юнацтва
Збережи - » Головний герой повести «Юність розбійника» . З'явився готовий твір.