Стокман курортний лікар, батько трьох дітей. Стокман один із самих цільних героїв Ибсена при всій очевидній гротескності образа й навіть комічності. Він - герой не тільки в драматургічному, але й у моральному змісті. Неважливо, що в результаті його мужнього вчинку в суспільній свідомості курортного містечка, що живе за рахунок відпочиваючих, мало що перемінилося. Істотно інше - сам Стокман откривший шкідливість місцевої екології й привселюдно про цьому що заявив, ні секунди не сумнівається, що його відкриття - у благо

И с цим переконанням залишається до кінця, незважаючи на те, що співгромадяни, «згуртована більшість», поступово повстають проти нього, повідомляючи ворогом народу. С., можна сказати, класичний герой-одинак. Якщо на початку п’єси він є таким несвідомо, просто в силу своєї натури, цілком розчиненої в науці, то в момент розв’язки він приходить до переконання, «що найдужча людина на світі - це той, хто найбільш самотній». Комічна дитячість С., його побутова незахищеність, його завзята «штатскость», особливо виразна в порівнянні з тупий, знеособленої милитаризованностью його рідного брата, місцевого фогта. Навіть у важку хвилину С. здатний вимовити таку, наприклад, фразу: «Ніколи не слід надягати свої кращі штани, коли йдеш відстоювати волю й істину».