Тургенєв у своєму романі “Батьки й діти” хотів щиро зрозуміти й правдиво показати образ нової людини. Тургенєв бачив торжество демократизму над аристократією. Старше покоління займалося самовикриттям. Журнали й газети майоріли статтями про те, що Росія переживає кризу й потрібні радикальні реформи. Кримська війна була програна, армія осоромлена, поміщицьке господарство занепало, мали потребу у відновленні системи утворення й виробництва

Молоде покоління обвинуватило у всіх лихах старше покоління, що, як уважали вони, було здатно лише на те, щоб насолоджуватися життям, красиво говорити й мріяти. Молодь відмовилася від гарних слів, багато молодих людей оголосили себе нігілістами - людьми з особливим світоглядом, в основі якого лежить заперечення загальноприйнятих норм, правил, принципів, авторитетів і досвіду батьків. Предметом поклоніння нігілістів стає користь

Базарів, головний герой роману, - типовий нігіліст. Рішуче й нещадно Базарів заперечує суспільний устрій, марнослів’я, народолюбие, а також мистецтво, літературу й любов. Базарів не визнає духовного початку ні в природі, ні в людині. Більшу роль у цьому зіграли природничі науки

Він думає, що якщо хворої людини можна вилікувати ліками, те в такий же спосіб можна вилікувати й хворе суспільство. Базарів вірить, що існує формула добробуту й щастя суспільства, що науці має бути відкрити. Все просто й примітивно. Сумнівів і загадок не існує. Необхідно лише працювати, приносити користь

Матеріалістичний світогляд Базарів протиставляє духовному сприйняттю миру: “Чималий хімік у двадцять разів корисніше будь-якого поета”. При цьому критику піддається й наука - для Базарова істотні лише прикладні природничі науки: ботаніка, медицина, механіка. Базарів відверто пишається тим, що не витрачає часу впустую.

Він зайнятий медичними експериментами. Базарів заперечує красу природи, не допускає можливості любуватися красою природи: “Природа не храм, а майстерня”. Так само він ставиться й до любові, заперечує дружбу

Базарів уважає, що сильним почуттям немає місця в людському тілі, а любов взагалі не властива природі людської - існує лише фізичний потяг. Базарів - незвичайна, виняткова особистість. Він розумний і обдарований. Крім того, Базарів - людин справи, а не слова, хоча й мовлення його сильні, і із всіх суперечок він виходить переможцем

Базарів - людин сильного й вільного розуму, упевнений у своїх силах, у правоті тої справи, якому себе присвятив, гордий і цілеспрямований, гнітючий всіх своєю волею. У першій половині роману не найшлося суперника, гідного Базарова, і Базарів виходить переможцем, але все-таки показує свою слабість, не відмовившись від дуелі з Павлом Петровичем, - страх перед ганьбою. Павло Петрович Кірсанов не менш розумний, чим Базарів, але впадає в око порожнеча й нікчемність його життя, нездатність вирішити питання, про які він говорить

У другій частині роману Тургенєв показав внутрішній конфлікт героя із самим собою. Тут автор улаштував своєму героєві екзамен із всіх предметів, у всіх сферах життя. Базарів полюбив. І Одинцова узяла гору над нігілістом Базаровым, твір з оллсоч © 2005 довівши неправоту його поглядів. Він, цинік і грубий матеріаліст, закохався без пам’яті, піднесено й романтично.

Одинцова змогла довести йому, що фізіологічні потреби не завжди й не обов’язково опановують людиною, тому що душу людини часто виявляється сильніше тіла. І зустріч із не людиною, що уступає по розуму, виявилася для Базарова фатальний: вона розбила серце й змусила з ганьбою відступити. Людина не повинен повставати проти непорушних законів, які визначені не ними, а природою: закону любові до життя й до людей, закону прагнення на щастя й насолоду красою природи. Але в той же час Базарів не переможений остаточно, тому що й після смерті його пам’ятають і люблять ті, хто його колись відкинув, його пам’ятають і люблять батьки. Він не встиг зробити багато чого в житті, але спокій, мужність і достоїнство, з якими він зустрів смерть, дозволяють судити про Базарове як опобедителе.